Біографія Тредіаковського
Тредіаковський Василь Кирилович (1703-1769) – російський поет, філолог, перекладач, один із засновників силабо-тонічного віршування в Росії. Ввів поділ на поезію та прозу у російській літературі, і навіть деякі літературні терміни. Завдяки своїй творчості зміг знайти визнання при дворі імператриці Анни Іоанівни. Коротка біографія Тредіаковського дозволить краще дізнатися особистість російського поета, його внесок у розвиток вітчизняної поезії.
Дитинство і юність
Василь Тредіаковський народився 22 лютого (5 березня) 1703 року в Астрахані в сім’ї священика. Батьки віддали хлопчика на навчання до школи католицьких ченців-капуцинів, де всі предмети викладалися виключно латиною.
Будучи дитиною, Тредіаковський співав у церковному хорі. Заняття музикою настільки припали до душі майбутньому поетові, що у майбутньому він навіть складав композиції.
Після закінчення школи Василь планував вступати до Києво-Могилянської академії, проте в останній момент поміняв свої плани і в 1723 відправився до Москви, де вступив до Московської слов’яно-греко-латинської академії. Через кілька років, так і не закінчивши навчання в академії, юнак вирушив до Голландії, а звідти пішки дістався Парижа. Тредіаковський вступив у Сорбонну, де навчався філософських, математичних та богословських наук.
Цей етап життя Тредіаковського мав важливе значення в його творчості. Юний поет познайомився з французькою культурою, основами освіти, багато спілкувався з європейськими інтелектуалами, які вплинули на нього.
Перший успіх
У 17360 Василь Тредіаковський повернувся на батьківщину і влаштувався в Петербурзі. Найважливішою подією для нього стала звістка про те, що його приписали до Академії наук як студента. Завдяки цьому перед молодим поетом відкривалися блискучі перспективи, зокрема висока заступництво та корисні знайомства при дворі.
У тому ж році Василь Кирилович опублікував свій переклад французького роману «Їзда в острів кохання» і тим самим привернув до себе увагу всього культурного суспільства північної столиці. У ті роки у російській літературі цей твір був єдиним світським романом. Власне, Тредіаковський своїм перекладом заклав основи розвитку романного оповідання у Росії.
На піку популярності Василь Кирилович випустив свою поетичну збірку «Вірші на різні випадки», що стала своєрідним доповненням до роману.
Придворна кар’єра
До цікавих фактів із життя поета слід віднести його наближення до двору. Тредіаковський мріяв піднести роман «Їзда в острів кохання» самій імператриці та бути представленим їй. Його мрія здійснилася у січні 1732 року, коли двір переїхав до Санкт-Петербурга. Тредіаковський виступив перед Ганною Іоанівною з вітальною промовою, яка настільки сподобалася імператриці, що вона побажала ближче познайомитися з творчістю поета.
Натхненний Василь Кирилович почав писати панегірики та похвальні вірші, а також духовні концерти, присвячені імператриці. Праці Тредіаковського були винагороджені гідно: твори були опубліковані, видано дуже значний гонорар.
Реформа віршування
Василь Тредіаковський, на відміну від сучасників, у своїх творах ніколи не прагнув створення легкої літературної мови. Він був прихильником складного віршування, орієнтуючись на кращі зразки античності і наслідуючи їх.
Однак спроби Тредіаковського пристосувати до латинського віршування російську поезію були зустрінуті в багнети: поета нещадно критикували за складну побудову речень, використання інверсій і вигуків, неясний зміст текстів.
Найголовнішим результатом літературної роботи Тредіаковського став теоретичний поділ поезії та прози та введення цих понять у російську культуру. У своєму трактаті 1735 Тредіаковський дав дев’ять визначень основних віршованих термінів: вірш, склад, стопа, напіввірш, припинення (так він називав цезуру), рима, перенесення і так далі.
Василь Кирилович Тредіаковський, біографія якого нерозривно пов’язана з російською літературою XVII століття, до останніх днів життя продовжував експериментувати зі словом і римою. Помер поет 6(17) серпня 1769 року.