Біографія Толстого Олексія Костянтиновича
Олексій Костянтинович Толстой (1817–1875 рр.) — російський письменник, поет і драматург, перекладач, сатирик із роду Толстих. Він не був визнаний за життя, оскільки багато його хльосткі, сатиричні твори були спрямовані проти влади. У короткій біографії Толстого Олексія Костянтиновича описано як творчість, а й особисте життя письменника.
Дитячі роки
Олексій Костянтинович народився 24 серпня (5 вересня) 1817 року у Санкт-Петербурзі. Його батьком був граф Костянтин Петрович Толстой, старший брат художника Ф. П. Толстого, а мати – Ганна Олексіївна Перовська, вихованка (позашлюбна дочка) графа О. К. Розумовського. З невідомої причини одразу після народження сина Ганна Олексіївна пішла від чоловіка та переїхала до брата у маєток у Чернігівській губернії.
Батька маленькому Альоші замінив його дядько, відомий літератор Олексій Олексійович Перовський, який писав під псевдонімом Антонія Погорельського. Для улюбленого племінника він написав чудову книгу “Чорна курка або Підземні жителі”, що увійшла до золотого фонду дитячої літератури.
Близьке оточення юного Толстого
Олексій Олексійович багато часу приділяв вихованню Альоші, прищеплюючи йому найважливіші якості благородної людини. Коли Альоша подорослішав, Перовський перевіз сестру та племінника до Петербурга. У столиці хлопчик познайомився з Пушкіним, Жуковським, Рилєєвим та іншими визначними людьми свого часу.
У біографії Олексія Толстого мала місце дружба з майбутнім російським імператором Олександром II. Хлопчики були товаришами з ігор. Вони швидко порозумілися і на все життя зберегли теплі стосунки.
В 1827 Перовський влаштував своїй сім’ї поїздку до Німеччини. Там він познайомив Альошу з великим Гете. Хлопчик навіть отримав від письменника подарунок – уламок бивня мамонта, який він трепетно зберігав усе життя.
Через кілька років дядько показав Альоші Італію. Південна країна з її найбагатшою культурою настільки зачарувала хлопчика, що довго залишався під сильним враженням від побаченого.
Служба
В 1836 Толстой склав випускний іспит в Московському університеті, отримавши вчений атестат на право чиновника першого розряду. Йому вдалося отримати позаштатне місце у російській місії у Німеччині. Протягом двох років молодий чоловік проживав у Німеччині, Франції та Італії.
Олексій Костянтинович, будучи амбітною людиною, швидко просувався службовими сходами. Почавши свій шлях колезьким асесором, він лише за десять років служби добився зарахування до II Відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії.
Творчість
Свої перші твори – “Сім’я вурдалаку” та “Зустріч через триста років” – Олексій Толстой написав французькою мовою, під час свого проживання у Німеччині. Свою першу книгу під назвою “Упир” він опублікував у 1841 році. У ній Толстой описав спогади свого дитинства, особливо того періоду, коли товаришем його ігор був майбутній спадкоємець престолу.
Протягом наступних кількох років Олексій Костянтинович шукав себе у поезії, писав нариси, російські балади. Після офіційної відставки він зосередився на головному – літературній діяльності. Плодами його праць стали історичний роман “Князь Срібний”, трилогія “Смерть Іоанна Грозного”, психологічна новела у віршованій формі “Серед шумного балу”.
Багато творів письменника викривали і відкрито висміювали пороки чинної влади, тому вони були вже посмертно.
Особисте життя
У 1850 році Олексій Толстой полюбив Софію Андріївну Міллер, з якою зміг узаконити стосунки лише через 12 років.
В останні роки життя Олексій Костянтинович страждав від сильного головного болю. Як ліки він використав морфій, який і привів його до смерті 28 вересня (10 жовтня) 1875 року.