Василь Олександрович Сухомлинський (1918-1970) – радянський педагог-новатор, письменник, засновник народної педагогіки. Усе життя пропрацювавши у звичайній сільській школі, він зміг зробити з неї унікальну лабораторію з розробки інноваційних методик виховання. Вся біографія Сухомлинського Василя Олександровича пронизана великою любов’ю до дітей та бажанням зробити дитинство найщасливішим періодом у житті кожної людини.
Дитинство і юність
Василь Сухомлинський народився в українському селі Василівка 28 вересня 1918 року, у звичайній селянській родині.
Дитячі роки Василя припали на лихий час: всюди панувала розруха, голод, класова ненависть і недовіра до ближніх. Після закінчення сільської школи-семирічки у 1933 році Василь продовжив освіту у Кременчуцькому педагогічному інституті. Проте серйозна хвороба змусила його припинити навчання та повернутися додому.
Так 17-річний Сухомлинський розпочав роботу вчителя української мови та літератури у сільській школі. Одночасно він перевівся на заочне відділення педагогічного інституту у Полтаві, здобувши повноцінну вищу освіту.
Війна та повоєнний час
1941 року молодий учитель добровольцем вирушив на фронт. У короткій біографії Сухомлинського було місце тяжкого поранення: під час одного з боїв за Москву на початку 1942 року уламок снаряда зачепив його серце. Лікарі не давали жодної гарантії, що молодик виживе. Проте Сухомлинський, попри всі прогнози, пішов на виправлення і надалі все життя носив у серці шматочок снаряда, який хірурги так не змогли витягти.
Лікування Василь проходив на Уралі. Відразу після виписки він рвався на фронт, проте медкомісія відмовила йому в цьому. Сухомлинському не залишалося нічого іншого, як залишитися в Удмутрії та приступити до обов’язків директора селищної школи.
Коли 1944 року українські землі було звільнено від фашистської окупації, вчитель повернувся на батьківщину як завідувач райвідділу народної освіти в Онуфріївці.
Однак Сухомлинський дуже сумував за дітьми, і через кілька років повернувся до улюбленої роботи. На посаді директора середньої школи у селищі Павлиш він працював до кінця своїх днів.
Педагогічна діяльність
За час багаторічної роботи Сухомлинський привніс безліч передових ідей у процес виховання дітей. Його педагогічна методика була заснована на ознаках гуманізму, згідно з якими найвищою цінністю була особистість дитини.
Педагог завжди намагався вибудовувати виховний процес таким чином, щоб він приносив радість обом сторонам: вчителю та учню. Він розробив цілий комплекс естетичних програм “Виховання красою”. Велике значення педагог надавав художньому стилю викладу предмета, давав рекомендації щодо спільного твору з дітьми казок та захоплюючих оповідань.
Однак методи Сухомлинського мали чимало супротивників, оскільки вони повністю суперечили авторитарному вихованню, широко поширеному в країні.
Василь Олександрович став автором близько 30 книг та 500 статей, присвячених виховному процесу та навчанню підлітків. Він написав понад 1500 захоплюючих казок для дітей, у яких навчав їх добру, відповідальності, справедливості.
Особисте життя
Сухомлинський був двічі одружений. Перший шлюб виявився трагічним: йдучи на фронт, Василь Олександрович був змушений залишити в окупаційній Полтаві вагітну дружину, яку після повернення він не застав у живих.
У 1943 році педагог одружився вдруге. Дружина – вчителька російської словесності – подарувала йому двох дітей: дочку та сина.
Смерть
Василь Олександрович пішов із життя 2 вересня 1970 року, ще відносно молодим міцним чоловіком. Виною тому став той самий злощасний уламок, що застряг у серці видатного педагога.