Біографія Сола Беллоу
Сол Беллоу (1915-2005) – американський письменник, народився у містечку Лашин, провінції Квебек, у єврейській родині Беллоу.
1937 року закінчив Північно-Західний інститут. Народившись у російсько-єврейській сім’ї, він виріс у нетрях Монреаля та Чикаго.
Його фантазії про майбутнє по-особливому описували характери та часто приховували комізм. Його романи, як правило, розкривали великі філософські питання: пошуки сенсу, конфлікти між моральними аноміями та прагненням до особистої моральності, а також напруженість між творчими індивідуальностями та іноді байдужістю, що заплутує світ.
Сол Беллоу був одним з найвидатніших новелістів середини 20 століття, в 1976 він отримав Нобелівську премію з літератури.
До його відомих романів відносяться “Людина між небом і землею” (Dangling Man, 1994), “Лови момент” (Seize the Day, 1956), “Хендерсон, володар дощу” (Henderson the Rain King, 1959), “Дар Гумбольдта” (Humboldt’s Gift, 1975, що приніс світове визнання), «Грудень декана» (The Dean’s December, 1982), «Равельштайн» (Ravelstein, 2000).
До творів за всю біографію Сола Беллоу, які принесли йому національну премію з літератури, відносять Пригоди Оги Марча (Adventures of Augie March, 1953), Герцог (Herzog, 1964), Планета містера Саммлера (Mr. Sammler & # 82) ;s Planet, 1970).
Також він опублікував чотири книги історій, «Спогади Мосбі» (Mosby’s Memoirs, 1968), «Простофіля та інші оповідання» (Him with His Foot in His Mouth, 1984), «На згадку про мене» (Something to Remember Me By, 1991) та «Вибрані оповідання» (Collected Stories, 2001).
Крім цього була опублікована повість «Сучасне» (The Actual, 1997), книга «В Єрусалим і назад» (To Jerusalem and Back, 1976), п’єса «Останній сеанс» (The Last Analysis, 1964) та вибрані есе «Все в скарбничку »(It All Adds Up, 1994).
Беллоу викладав у низці університетів, у тому числі Північно-Західному університеті, університеті Чикаго та Бостона.