Біографія Северянина
Ігор Васильович Северянин (1887–1941 рр.) – видатний російський поет, одне із найяскравіших представників Срібного віку. Кожен штрих біографії Северянина свідчить про нього як про яскраву та видатну особистість. Завоював величезну славу ще за життя: давав «поезоконцерти» по всій Росії, які мали неймовірний успіх у публіки.
Дитячі та юні роки
Ігор Северянин народився 4 (16) травня 1887 р. у Петербурзі. Закінчив 4 класи реального училища у м. Череповці. У 1904 р. перебрався до батька в м. Далекий (Манчжурія).
Протягом деякого часу проживав у Порт-Артурі.
Перед початком Російсько-японської війни повернувся до матері до Петербурга.
Початок літературного шляху
Перші вірші Ігоря Северянина було створено ще дитинстві. Перша публікація з’явилася 1905 р.
Ранні поетові вірші не отримали визнання ні читачів, ні критиків, ні його колег по перу. Л. Н. Толстой, який ознайомився з творчістю поета-початківця, висловився про нього досить принизливо. І це – література? – з досадою вигукнув великий письменник.
Творчий розквіт
У 1911 р. І. Северянин та І. Ігнатьєв заснували новий напрямок у літературі – егофутуризм. Трохи пізніше, поет залишив групу своїх соратників. Розлучення було скандальним.
Першу збірку віршів поета було названо Громокиплячий кубок. Він побачив світ 1913 р. Передмова до нього була написана відомим письменником, Ф. Сологубом.
Восени цього ж року Северянин виступає разом із В. Маяковським. У цей же час він знайомиться із С.Спасським та К.Паустовським.
У 1918 р., після блискучого виступу у московському політехнічному музеї, він отримав почесну посаду Короля поетів. Також за неї боролися Маяковський та К. Бальмонт.
Естонська еміграція
Коротка біографія Ігоря Северянина включає чимало драматичних моментів.
Початок вимушеної естонської еміграції датується першою половиною березня 1918 р. За роки проживання в Естонії поет випустив кілька збірок віршів та чотири віршовані автобіографічні романи. Також Северянин перекладав естонську поезію російською мовою, працював над великим дослідженням Теорія поезії.
У перші роки еміграції поет багато їздив європейськими країнами.
Особисте життя
До еміграції Ігор Северянин перебував у незареєстрованих стосунках із артисткою М. Волнянською. Власниця гарного багатого голосу, вона виконувала циганські романси.
У 1921 р. поет розлучився зі своєю громадянською дружиною і одружився з Ф. Круутом. Заради Северянина вона, ревна лютеранка, звернулася до православ’я. Аж до 1935 р. дружина була не лише музою, а й справжнім ангелом-охоронцем Ігоря Васильовича. Завдяки їй його талант не зачахнув на еміграції. Вірші стали яснішими, набули класичної простоти.
Літературних муз у Северянина було чимало. Він присвячував свої твори Є. Гуцан, О. Воробйовій, Є. Новіковій, знаменитому письменнику-белетристу Т. Краснопільській.
Відносини велелюбного поета з жінками були не лише платонічними. Вже будучи одруженим на Ф. Круут, він під час гастролей Європою двічі вступав у романтичні відносини. Найбільш болісним для подружжя став роман Северянина з Є. Штранделл. Вона була дружиною власника продуктової крамниці, і від неї залежала видача провізії у кредит.
У цьому шлюбі народилося двоє дітей. Дочка, У. І. Семенова, народилася Петербурзі, але потім поїхала до Естонії, де й померла 1976 р. Син, Вакх Ігорович, жив у Швеції до 1944 р.
Смерть поета
Здоров’я у Ігоря Северянина було досить слабким. Він помер у 1941 р. у Таллінні під час фашистської окупації. Причиною смерті поета був серцевий напад.
Цікаві факти
Справжнє прізвище І. Северянина – Лотарьов. На думку колег по перу, рання творчість поета повна самохвалення та популізму.
Доктор медичних наук, Н. Ельштейн, вважав, що поет страждав на важку форму туберкульозу. Феномен цієї патології у тому, що у певної стадії хворі стають неймовірно закоханими.