Біографія Рєпіна
Ілля Юхимович Рєпін (1844–1930 рр.) – найбільший російський художник, професор, та був і академік російської Академії мистецтв, творець російського реалізму у живопису, педагог, який був наставником таких художників, як Б. Кустодієв, І. Грабар, І .Куликов, В. Сєров. Біографія Рєпіна унікальна. Він прожив довге та насичене подіями життя.
Походження та освіта
Згідно з короткою біографією Рєпіна Іллі Юхимовича, народився майбутній художник у 1844 році в Чугуєві (Харківська губернія). Батько художника був «квитковим солдатом», мати, Тетяна Степанівна, походила з доброї сім’ї та була чудово освічена. Цікаво, що Рєпін до кінця життя намагався зберегти зв’язок із «малою Батьківщиною», і українські мотиви часто з’являлися у його роботах.
Пристрасть до живопису виявилася у Рєпіна рано, і в 1855 його віддали до школи друкарень, але в 1857 школу закрили, і Рєпін відправився учнем в іконописну майстерню. Він швидко став найкращим і у 16 років почав працювати самостійно, надійшовши до артілі, яка займалася будівництвом та реставрацією храмів. У 1863 році Рєпін вирішив відправитися в Петербург і вступити до Академії мистецтв. Вступив не одразу, а після курсу навчання у вечірній художній школі. Але з 1863 він став учнем Академії (до 1871), і учнем не останній. Його наблизили себе І. Крамської і У. Поленов. За 8 років він встиг здобути кілька нагород, у тому числі й велику золоту медаль Академії.
Перший великий успіх
У 1870 році Рєпін починає роботу над першою своєю великою картиною «Бурлаки на Волзі». Цей твір справив фурор у міжнародному мистецькому співтоваристві.
Поїздка за кордон та життя в Москві
З 1873 по 1876 рік Рєпін жив за кордоном, об’їздив всю Іспанію, Італію та оселився у Франції, в Парижі, де познайомився з місцевими імпресіоністами, особливо полюбивши Мане. Саме в Парижі він написав картину «Садко», за яку отримав звання академіка та через яку на нього обрушився шквал критики.
З 1877 по 1882 художник жив у Москві і був активним членом Товариства передвижників. Саме в цей час він пише картину «Царівна Софія» і починає роботу з найвидатнішим своїм учнем В. Сєровим. У цей час художником був написаний портрет М. Мусоргського, який буквально за кілька днів помер. Ця робота викликала захоплення у критиків.
Життя у Санкт-Петербурзі
З 1883 по 1900 художник живе в Петербурзі. Тут він пише найвидатніші свої роботи: «Іван Грозний та його син Іван», «Не чекали», «Запорожці…», «Ювілейне засідання Державної ради» (на замовлення Олександра ІІІ). На якийсь час, потрапивши під вплив А. Бенуа та С. Дягілєва, Рєпін стає членом «Світу мистецтва». З 1894 він викладає в Академії Мистецтв. Зі своїми учнями ілюструє безліч творів, наприклад, М. Лєскова, Н. Некрасова.
родина
Першою дружиною митця була сестра його друга Віра Шевцова. Шлюб не був вдалим, і через 15 років подружжя розлучилося, «поділивши» дітей: старших забрав батько, а молодші залишилися з матір’ю. Рєпін дуже любив дітей, часто малював сімейні портрети.
Другою дружиною художника стала Наталія Нордман, з якою він став жити у Пенатах (Куоккала), у Фінляндії. Шлюб був вдалим, хоча Нордман і славилася «чудачкою». Особливо невтішно відгукувався про неї К. Чуковський (письменник був великим другом художника і навіть порадив йому переїжджати до СРСР 1925 року).
Овдовів у 1914 році, Рєпін більше не одружився.
Художник помер 1930 року в Пенатах. Похований там же. До кінця життя він зберігав ясність розуму і намагався працювати.
Цікаві факти
Цікаво, що для картини «Царівна Софія» дружина художника Віра своїми руками пошила сукню, орієнтуючись на вбрання, принесене зі Збройової палати.
Художник двічі брався за написання портрета І. Тургенєва (на прохання друга, галериста П. Третьякова) та обидва рази невдало. Він до кінця життя вважав, що портрет письменника – найгірша його робота.
Художника пов’язувала міцна дружба із письменником Л. Толстим. Він написав близько 10 портретів та картин за його участю. Найзнаменитіша – «Лев Толстой на ріллі».