Яків Полонський (1819-1898) – знаменитий російський поет і публіцист, роботи якого не мали величезного масштабу та впливу, як, наприклад, праці Пушкіна або Лермонтова, але зробили російську поезію багатогранною і багатобарвною. У його творах Росія, її природа та люди, що живуть у ній, відображені у всій повноті, глибині та складності, яка властива саме російському народові.
Ранні роки
Полонський Яків Петрович, біографія якого насичена яскравими творчими подіями, був дворянським кров’ю, але його сім’я була бідна. Народився він 7(19) грудня 1819 року. Вступив до гімназії, а потім і до університету, де навчався на юридичному факультеті. Знайомство з лекціями П. Г. Редкіна, Д. Л. Крюкова і Т. Н. Грановського справило на молоду людину значний вплив.
Цікавим фактом є те, що в ці ж студентські роки Полонський познайомився з такими видатними літературними діячами, як А. А. Фет, П. Я. Чаадаєв та іншими. Нерідко навчав молодіших студентів і цим заробляв життя.
Перші публікації
У творчості Полонський проявив себе досить успішно: вже в 1840 році в «Вітчизняних записках» Полонський опублікував свій перший вірш, який називався «Священний благовіст урочисто звучить…».
У цей час відбулося його знайомство з Іваном Тургенєвим, дружні стосунки з яким тривали до смерті останнього. У 1844 році поет вперше видав збірку віршів, яку назвав «Гами».
«Закавказький вісник»
Після закінчення університету Полонський виїхав до Тифлісу, де успішно працював на двох роботах: йому вдавалося поєднувати посаду помічника канцелярії та помічника редактора в газеті «Закавказький вісник».
Надалі Полонський почав вести там рубрику “Фельєтони”, матеріали до неї готував він сам. Також письменник активно публікував там свою творчість, яка включала різні нариси, вірші і навіть почала повісті «Тифліські ночі».
Поезія та романтизм
Вивчаючи коротку біографію Полонського, слід зазначити найважливіше: для письменника не було труднощами писати вірші, навпаки, віршована мова лилася з нього просто, він ніби не докладав жодних зусиль для того, щоб прирівняти між собою розміри та рими.
Грузинську поезію письменника виділяли та високо цінували ще його сучасники, оскільки вона була дуже музичною. Недарма ними написано понад 128 музичних композицій. Зважаючи на все, автор боявся остаточно піти в романтизм, тому в його творчості прослизали теми прогресу та свободи слова.
Крім того, Полонський також писав романи, публікував оповідання-мемуари, а також драматичний твір «Дареджана Імеретинська», події якого ґрунтуються на уривках з грузинської історії.
Подружнє життя
Полонський був одружений двічі. Перша його дружина, Олена Устюзька, була француженкою. Незважаючи на те, що молоді люди не знали мов один одного, шлюб був щасливим. Проте продовжився він недовго, бо незабаром молода дружина померла від черевного тифу. Син, якого вона народила, також невдовзі помер.
Однак на цьому особисте життя Якова Полонського не закінчилося. Другу дружину звали Жозефіною Рюльман. Цей шлюб продовжився довше. Дружина народила письменнику трьох дітей: двох синів та доньку.
Смерть
Яків Полонський помер 18(30) жовтня 1898 року. І після смерті поета його творчість активно вивчалася його сучасниками та наступними поколіннями, аж до школярів сучасних шкіл, які із задоволенням читають вірші та романи, написані письменником. У 6 класі вивчають його біографію і часто вчать деякі твори його творчості напам’ять.