Біографія Плещеєв Олексій Миколайович
Олексій Миколайович Плещеєв (1825–1893 рр.) – російський поет, письменник, перекладач, літературний та театральний критик. Відомий як автор революційних гімнів. Цікава, сповнена драматизму біографія Плещеєва стала відображенням доль багатьох дворянських сімей того часу.
Ранні роки
Олексій Миколайович народився у Костромі 22 листопада (4 грудня) 1825 року, в збіднілом дворянському сімействі. Батьки Олексія дуже любили літературу, і в їхньому будинку часто збиралися письменники, поети, влаштовувалися літературні вечори. Незважаючи на бідність, Плещеєви прагнули дати дітям гарне виховання та освіту, і Олексій ріс всебічно розвиненою дитиною.
До тринадцяти років Олексій навчався вдома, а потім на вимогу матері вступив до Петербурзької школи гвардійських підпрапорників і переїхав до Петербурга. Тут інтелігентний хлопчик зіткнувся з дійсністю, що розбещує і отупляє, “миколаївської воєнщини”, яка викликала в ньому глибоку огиду до військової служби.
Залишивши школу прапорщиків, юний Плещеєв вступив до Петербурзького університету на клас східних мов. Тут познайомився і завів дружбу із Салтиковим-Щедріним, Достоєвським, Гончаровим, Григоровичем. Завдяки цьому колу спілкування Олексій вирішив присвятити життя літературі.
Арешт та посилання
В 1847 Плещеєв став відвідувати гурток Петрашевського, який знаходився під контролем поліції. Тут збиралися філософи, письменники, громадські діячі, котрі обмінювалися важливою інформацією, читали заборонену літературу, виступали з доповідями на революційні теми.
В 1849 гурток Петрашевського опинився під ковпаком у поліції, і його учасники були укладені в Петропавлівську фортецю. Майже всі вони були засуджені до страти, і лише в останній момент за указом імператора були відправлені на заслання до Сибіру.
Спочатку Плещеєв був засуджений на чотири роки каторги, потім його перевели рядовим до Уральська в Окремий Оренбурзький корпус. В одному з військових походів за виявлену сміливість він був підвищений у званні, після чого вийшов у відставку. У 1859 році Олексій Плещеєв повернувся до Москви, потім до Петербурга.
Творчість
У літературних колах Олексій Плещеєв заслужив собі ім’я революційного поета, борця за свободу та світле майбутнє. Проте згодом письменник відійшов від ліберальних течій у поезії, віддавши перевагу романтичному напрямку. Його вірші виявилися настільки ліричними, що згодом відомими російськими композиторами на них було написано понад сто романсів. Плещеєв не залишив поза увагою і дитячу літературу. Багато його творів для дітей стали хрестоматійними та вважаються класикою.
В останні роки життя Олексій Миколайович займався перекладом зарубіжної прози. Він працював із творами Шекспіра, Байрона, Гейне, Гюго, та багатьох інших іноземних письменників та поетів.
Особисте життя
У біографії Плещеєва було два шлюби. Вперше він одружився ще у студентські роки. Його обраницею стала Єликоніда Олександрівна Руднєва, яка не схвалювала захоплення чоловіка революційними ідеями. Після арешту Плещеєва вона відмовилася їхати за ним на заслання і подала на розлучення.
Другою дружиною Плещеєва стала Катерина Михайлівна Данилова, з якою він познайомився на засланні. Після переїзду до Петербурга вона так і не змогла звикнути до галасу столичного життя і разом із дітьми переїхала до родового маєтку.
Останні роки життя
В 1890 Олексій Плещеєв отримав велику спадщину одного з родичів. Це дозволило письменнику не лише повністю забезпечити своїх дітей та вести комфортне життя, але також допомагати талановитим письменникам та фінансувати друковані видання.
Помер Олексій Миколайович 26 вересня (8 жовтня) 1893 року по дорозі до Ніцци, куди він вирушив на лікування. Причиною смерті письменника був апоплексичний удар.