Біографія Пітера Рубенса
Пітер Пауль Рубенс (1577-1640) – художник, живописець (портретист, пейзажист) епохи Бароко.
Народився Рубенс у Зігені, там же провів перші роки свого життя, а в 1587 році, нарешті, з сім’єю повернувся до Антверпена, де колись його батько був старшиною.
Перша освіта в біографії Рубенса була здобута в єзуїтській колегії. Захоплення живописом Пітер виявив у ранньому дитинстві, а завдяки своїм першим вчителям захопився античним мистецтвом.
Після того, як Рубенс став майстром у гільдії Святого Луки, вирушив завершувати освіту до Італії, де служив у Вінченці Гонзагі. У Італії Рубенс як вивчав картини великих майстрів епохи відродження, а ще робив копії художніх шедеврів.
Після переїзду до Риму він виконав кілька портретів аристократії, а потім почав працювати над вівтарем церкви Санта-Марія-ін-Валічелла.
Повернувшись на батьківщину, в Антверпен, Рубенс на отриману платню відкрив власну майстерню. Також виконав роботу у церквах святого Карла Борромея, святого Вальбурга, міського собору Антверпена.
Наступне десятиліття у біографії художника Рубенса стало піком у його творчості. Рубенс прославився на всю Європу, спочатку за рахунок своїх релігійних картин (наприклад, “Страшний суд”, “Розп’яття”). Рубенс писав картини для Уайтхолльського, Версальського палацу, отримав звання лицаря доктора Кембриджського університету.