Біографія Паустовського
Костянтин Георгійович Паустовський (1892-1968 рр.) – Радянський письменник, класик російської літератури ХХ століття. Член Спілки письменників СРСР, але перед радянською владою ніколи не підлещувався. У своїй творчості оспівував красу природи, писав повчальні казки та розповіді для дітей.
Ранні роки. Освіта
Народився Костянтин Георгійович 19(31) травня 1892 року в Москві в православній міщанській сім’ї. Однак у перші роки свого життя Паустовський багато переїжджав разом із батьками. Освіту здобув у класичній гімназії Києва. За часів навчання у гімназії Паустовський пише своє перше оповідання На воді та публікує у київському журналі «Вогні».
Потім, у 1912 році, вступає до Київського університету, але незабаром продовжує навчання в університеті Москви. Там Паустовський навчається на юридичному факультеті. Проте завершити освіту йому не вдалося: через війну він залишив університет.
Творчість письменника
Після служби у санітарному загоні багато працював на різних заводах. А переїхавши до Москви 1917 року, змінив роботу більш інтелектуальну: став репортером.
Якщо розглядати коротку біографію Паустовського, варто наголосити, що у 1916 році було розпочато його перший твір «Романтики». Робота над цим романом тривала цілих 7 років і була закінчена в 1923, а надрукований роман був лише в 1935 році.
Коли громадянська війна закінчилася, Паустовський влаштувався у Києві, але й там не затримався надовго. Багато подорожував Росією. Під час поїздок намагався свої враження переносити на папір. Але у біографії Костянтина Георгійовича Паустовського варто зазначити, що твори його стали друкуватися лише у 1920-х роках.
Перша збірка оповідань «Зустрічні кораблі» побачила світ 1928 року.
Популярність письменнику приносить повість “Кара-Бугаз”, надрукована в 1932 у видавництві “Молода гвардія”. Вона була добре прийнята критиками і вони відразу виділили Паустовського серед інших радянських письменників.
Особливе місце у творчості письменника займають оповідання та казки для дітей про природу та тварин. Серед них варто відзначити такі: «Теплий хліб», «Сталеве колечко», «Заячі лапи», «Барсучий ніс», «Кіт злодія» та багато інших.
Останні роки та смерть
З початком Великої Великої Вітчизняної війни Паустовський почав працювати військовим кореспондентом. У 1956, а також у 1961 роках вийшли збірки з демократичним змістом («Літературна Москва», «Тарусські сторінки»), в яких також були надруковані твори Паустовського. До письменника приходить світове визнання у середині 1950-х років. У цей час він багато подорожує Європою. У 1965 році був номінований на Нобелівську премію з літератури, але її не отримав.
Костянтин Георгійович Паустовський тривалий час хворів на астму, пережив кілька інфарктів. Помер письменник 4 липня 1968 року у Москві та був похований на цвинтарі Таруси.
Цікаві факти
У 1958 році побачили світ зібрання творів К. Паустовського в шести томах тиражем в 300 тис. примірників.
Костянтин Паустовський був нагороджений великою кількістю медалей та премій, серед яких Орден Трудового Червоного Прапора (1939 та 1962 рр.), Орден Леніна (1967 р.), Медаль «За відвагу» та «За оборону Одеси» (обидві посмертно), Премія імені Влодзімежа Петшака (Польща, 1967).
У 2010 році в Одесі було відкрито перший пам’ятник письменнику, на якому його за задумом скульптора зображено у вигляді загадкового сфінксу.