Біографія Пастернака
Пастернак Борис Леонідович (1890-1960) – російський письменник, поет та прозаїк 20 століття. Автор відомого роману Доктор Живаго, безлічі перекладів з інших мов, збірок віршів, повістей, статей та есе. Лауреат Нобелівської премії у галузі літератури.
Ранні роки
Народився 29 січня (10 лютого) 1890 року в Москві в сім’ї художника та піаністки. У Бориса було 2 сестри та брат. У квартиру, де жила сім’я, приходили відомі на той час митці, влаштовувалися невеликі концерти, серед гостей були Лев Толстой, Сергій Рахманінов, Ісаак Левітан.
У стислій біографії Пастернака саме цей час можна назвати творчою точкою відліку. У 1903 році він познайомився із сім’єю композитора Скрябіна. З віку 13 років Пастернак починає складати музику. Однак, не маючи абсолютного слуху, він залишив заняття музикою через шість років навчання.
Освіта
В 1909 Борис закінчив гімназію в Москві і вступив на історико-філологічний факультет Московського університету на філософське відділення. На накопичені матір’ю гроші Борис у 1912 поїхав до Німеччини до Марбурзького університету на літній семестр. Але охолонувши до філософії, він кидає навчання та їде до Італії на кілька тижнів. Пастернак повністю віддається творчості, яка стала справою всього його життя. Повернувшись до Москви, Пастернак закінчує навчання в університеті у 1913 році.
Творче життя
Перші вірші Пастернак написав у 1909 році, проте спочатку він замовчував про своє захоплення поезією.
Для того, щоб увійти до московських літературних кіл, Пастернак вступає до поетичної групи «Ліріка».
Найперші збірники віршів Близнюк у хмарах (1914), Поверх бар’єрів (1916). У 1922 вийшла книга віршів Сестра моя — життя, яке зробило поета відомим. Саме її Пастернак вважає виразом своєї творчої позиції. У цей час познайомився з Володимиром Маяковським, творчість якого вплинула на Пастернака.
У 1920-1927 році Пастернак був учасником літературного об’єднання ЛЕФ (Маяковський, Асєєв, О. Брік та ін.) У ці роки поет публікує збірку Теми та варіації (1923), починає працювати над романом у віршах Спекторський (1925), який можна вважати частково автобіографічним.
У 1931 році Пастернак виїхав до Грузії. Вірші, написані під враженням від Кавказу, увійшли до циклу Хвилі. (який згодом увійшли до книги Друге народження). Живучи тут, письменник займається перекладами з грузинської мови, а також перекладає Вільяма Шекспіра, Гете, Фрідріха Шіллера та ін. Переклад творів з 1934 став регулярним і тривав аж до смерті поета.
У 1935 році Борис Пастернак пише листи Йосипу Сталіну, в яких він заступився за чоловіка та сина Анни Ахматової.
Роман Доктор Живаго вершина творчості Пастернака як прозаїка. Його він писав довгі 10 років, завершивши у 1955 році. Цей роман 1958 року був опублікований за кордоном, Пастернак отримав за нього Нобелівську премію. На батьківщині цей роман викликав критику як з боку влади, так і в літературних колах. Пастернак був виключений із Спілки письменників. Пізніше, у 1988 році роман був надрукований у журналі «Новий світ». Роман завершують вірші головного героя, пронизані морально-філософським пафосом позиції автора.
Особисте життя
У 1921 сім’я Пастернака покинула Росію. Пастернак активно листується з ними, а також з іншими російськими емігрантами, серед яких була Марина Цвєтаєва.
Пастернак одружується з художницею Євгенією Лур’є в 1922 році, з якою гостює у батьків у Німеччині в 1922—1923 роки. А 23 вересня 1923 року у них народжується син Євген (помер у 2012 році).
Розірвавши перший шлюб, у 1932 році Пастернак одружується на Зінаїді Миколаївні Нейгауз. З нею та її сином у 1931 році Пастернак їздив до Грузії. 1938 року в них народжується спільний син Леонід (1938-1976). Зінаїда померла 1966 року від раку.
У 1946 році Пастернак познайомився з Ольгою Івінською (1912-1995), якій поет присвячував багато віршів і вважав за свою музу.
Останніми роками
У 1952 році Пастернак пережив інфаркт, але, незважаючи на це, він продовжував творити і розвиватися. Борис Леонідович розпочав новий цикл своїх віршів – «Коли розгуляється» (1956-1959) Це була остання книга письменника. Невиліковна хвороба раку легені призвела до смерті Пастернака 30 травня 1960 року. Поет помер у Переділкіному.
Цікаві факти
Тонко помічено, що бути поетом – це заняття, захоплення і професія. Це не те, що людина може добровільно обрати. Навпаки, поезія – це доля, яка сама обирає. Так сталося і з Пастернаком. Він народився у творчій сім’ї: пробував себе у живописі, довго займався музикою, навчався на філософському факультеті. Але на початку 1910-х Пастернак несподівано кидає всі свої захоплення і заняття, і йде, можна сказати, в нікуди – в поезію.