Біографія Нагібін
Юрій Маркович Нагібін (1920-1994) – радянський письменник-прозаїк, журналіст, сценарист. Трагічна доля його сім’ї залишила глибокий слід на особистості письменника, який змушений був підлаштовуватися під чинну владу. Біографія Юрія Марковича Нагібін найбільш точно і правдиво описана самим автором у творі “Щоденник”.
Дитинство і юність
Юрій Маркович народився Москві 3 квітня 1920 року. Його народженню передувала страшна подія – розстріл батька, дворянина та учасника білогвардійського повстання, Кирила Олександровича Нагибіна. Перед смертю батько встиг написати листа найкращому другу, адвокату Марку Левенталю, подбати про його вагітну дружину. Лише у зрілі роки Юрій Нагібін дізнався правду про батька.
У 1927 році Левенталя відправили на заслання, і Ксенія Олексіївна, мати майбутнього письменника, одружилася втретє. Її обранцем став прозаїк Яків Рикачов, який всіляко заохочував перші спроби пера Юри. Однак і на нього чекала сумна доля – 1937 року Рикачов став жертвою сталінських репресій.
Завдяки передбачливості Ксенії Олексіївни, яка дала синові інше по батькові, про дворянське походження Юрія Нагібіна нікому не було відомо. Це дало можливість юнакові позбутися ярлика “син ворога народу”, з відзнакою закінчити школу та стати студентом сценарного факультету ВДІКу.
Військові роки
Радянський письменник тільки тоді міг розраховувати на успіх, якщо працював на догоду чинній владі. Нагібін, чия сім’я повною мірою відчула тяжкість репресій, не збирався ризикувати. У 1940 році він опублікував свою першу розповідь, яку високо оцінили Валентин Катаєв та Юрій Олеша. У тому ж році Юрій Нагібін був прийнятий до Спілки письменників. Честолюбні плани молодого письменника перекреслила війна. На фронті Юрій Маркович працював інструктором політвідділу: розбирав ворожі документи, випускав пропагандистські листівки, вів радіопередачі. Після отриманої контузії до кінця війни працював кореспондентом газети “Праця”.
Творчий зліт
У 1943 році вийшла перша збірка оповідань Нагібіну. Надалі він не зраджував собі, працюючи з малими формами: оповіданнями, зрідка повістями. Юрій Маркович був дуже успішним кіносценаристом – за його сценаріями було знято понад сорок фільмів.
Проте за свій письменницький успіх та фінансове благополуччя Нагібін платив високу ціну. Він дуже переживав, що змушений писати відверту халтуру. На думку Андрона Кончаловського, справжньою віддушиною для письменника став його автобіографічний твір “Щоденник”. Тільки в ньому автор зміг нарешті відкинути всі маски та бути самим собою.
Справжній аристократ
Юрій Маркович відрізнявся не лише зовнішньою красою та природною чарівністю. Незважаючи на виправлену біографію, дворянське походження Нагібін давалося взнаки. На тлі інших радянських письменників він вигідно вирізнявся елегантністю, прекрасними манерами та інтелектом – Юрій Маркович цитував Пруста в оригіналі та читав Ґете у оригіналі.
Особисте життя
Не дивно, що така яскрава людина була у центрі жіночої уваги. Біографія Нагібіна рясніє романами та шлюбами. Він був одружений шість разів, і однією з його дружин був відомий радянський поет Белла Ахмадуліна. Сімейне щастя письменник знайшов зі своєю останньою дружиною, перекладачкою Аллою Григорівною. З нею він прожив двадцять шість років, аж до смерті від інфаркту 17 червня 1994 року.