Щорс Микола Олександрович (1895–1919) – політичний діяч, член Комуністичної партії, червоний командир.
Народився Миколай 6 червня 1895 року на хуторі Коржівка Чернігівської губернії. Першу освіту в біографії Миколи Щорса було здобуто у 1914 році. Тоді він закінчив київську військово-фельдшерську школу. Через два роки пройшов курс Віленського піхотного військового училища.
У своїй біографії Щорс брав участь у Першій світовій війні (фельдшер, потім молодший офіцер, підпоручик). У 1918 році Миколою було організовано партизанський загін, а вже через місяць він став командиром об’єднаного загону. До заслуг Щорса можна зарахувати створення 1-го Українського радянського полку. Командуючи цим полком, воював проти гетьманців, німців. Того ж року визволяв українські міста від Української директорії, увійшов до складу Комуністичної партії.
Коли до влади прийшов Тимчасовий робітничо-селянський уряд, Щорс став комендантом Києва. 1919 року у своїй біографії Микола Щорс боровся проти петлюрівців, звільнив безліч міст. У серпні 1919 року почав командувати 44-ою стрілецькою дивізією. Завдяки відчайдушній боротьбі Щорс на чолі дивізії допоміг евакуації Києва.
30 серпня 1919 року Миколи Щорса було вбито. Про його славу та героїзм не згадували аж до 1935 року, коли Сталін наказав зняти фільм про Миколу Щорса, назвавши його «українським Чапаєвим».