Микола Миколайович Носов (1908–1976 рр.) – російський письменник, драматург, режисер та кіносценарист, лауреат Сталінської премії третього ступеня, автор відомих дитячих творів про Незнайка. Протягом 20 років займався постановкою та режисурою безлічі наукових, навчальних, мультиплікаційних фільмів.
Дитинство та шкільні роки
Носов Микола Миколайович народився 10 (23) листопада 1908 року у Києві в сім’ї артиста естради. Дитинство майбутнього письменника пройшло під Києвом, у невеликому містечку Ірпінь. Початкову освіту Микола Миколайович здобув у місцевій гімназії, яка у 1917 році була переорганізована до школи-семирічки. Сім’я Носова перебувала у скрутному становищі, тому майбутньому письменнику довелося з 14 років почати працювати, він був землекопом, торговцем газет, візником колод, косарем.
Освіта. Початок творчої діяльності
В 1924 Микола Миколайович закінчив школу і пішов чорноробом на бетонний завод в Ірпені, потім влаштувався на цегельний завод в місті Буча. У 1927 році Носов вступив до Київського художнього інституту. Проте, захопившись кінематографом та фотографією, у 1929 році перейшов до Московського інституту кінематографії. Закінчивши у 1932 році навчальний заклад, Микола Миколайович почав працювати постановником та режисером навчальних, наукових та мультиплікаційних фільмів для дітей у студії «Союзкіно». В 1938 були вперше опубліковані оповідання Носова в журналі «Мурзилка», де також друкувалися такі відомі дитячі письменники як С. Маршак, Е. Благініна, А. Барто, С. Міхалков, Б. Заходер.
Зріла творчість
Під час Великої Вітчизняної війни Носов режисирував навчальні військово-технічні кінострічки. У 1945 році виходить збірка Носова “Тук-тук-тук”, до якої увійшли раніше опубліковані оповідання. У 1946 році була видана наступна збірка письменника «Сходинки». У 1947 році опублікували збірку «Веселі оповідання», невдовзі побачили світ підвести Носова «Весела сімейка» (1949 р.), «Щоденник Колі Синіцина» (1950 р.).
У 1952 році письменник був нагороджений Сталінською премією третього ступеня за повість «Вітя Малєєв у школі та вдома» (1951 р.).
У 1954 році за твором було знято дитячий фільм «Двоє друзів». Незабаром були опубліковані інші збірки оповідань Носова: «На гірці» (1953), «Прятки» (1956), «Веселі оповідання та повісті» (1958).
Останніми роками
Коротка біографія Носова була незавершеною без згадки про його пізній творчості. В 1969 був опублікований сатиричний збірник письменника «Іронічні гуморески». У 1971–1972 роках Носов створює автобіографічне твір «Повість про мого друга Ігоря», у 1977 – художньо-мемуарну повість «Таємниця на дні колодязя» (перший її варіант «Повість про дитинство).
26 липня 1976 року дитячий письменник Носов помер. Поховали Миколу Миколайовича на Кунцевському цвинтарі у Москві.
Твори про Незнайку
Найбільшу популярність здобули твори Миколи Миколайовича про Незнайка. Після першої казки («Гвинтик, Шпунтик і пилосос») Носов видав трилогію про свого маленького непосидючого, комічного і допитливого героя. Казки “Пригоди Незнайки та його друзів”, “Незнайка в Сонячному місті”, “Незнайка на Місяці” стали дуже популярними. За дитячу трилогію 1969 року Микола Миколайович був нагороджений Державною премією Крупської.
Цікаві факти
У 1920-х роках Носов захопився хімією, організував на горищі свого будинку хімічну лабораторію. Микола Миколайович навіть збирався вступити на хімічний факультет Київського політехнічного інституту, але останньої миті передумав.
Перші казки Носов писав для свого сина Петра і не планував їх друкувати.
За спогадами сучасників Микола Носов, біографія якого охоплювала найважчі періоди російської історії (Першу Світову, Громадянську та Велику Вітчизняну війни), у житті був дуже замкненим і мовчазною людиною.
Трилогію про Незнайка ілюстрували відомі художники А. Лаптєв, Г. Вальк, А. Каневський, Д. Бісті, І. Семенов, В. Горяєв та інші.