Біографія Мережковського Дмитра
Дмитро Мережковський (1865-1941) – російський прозаїк, літературний критик, перекладач. Займався громадською діяльністю, цікавився історією та філософією. Був чоловіком знаменитої поетеси Зінаїди Гіппіус. Увійшов в історію російської літератури як один із засновників символізму та історіософського роману. Був 10 разів номінований на Нобелівську премію у галузі літератури.
Ранні роки
Дмитро Мережковський народився 2 (14) серпня 1865 року. З раннього дитинства він цікавився літературою та з 15 років вже публікувався у різних журналах. Після закінчення звичайної гімназії Мережковський успішно здобув освіту на історико-філологічному факультеті Петербурзького університету.
Перші збірки поезії
У 1888 році була надрукована перша книга письменника «Вірші». Через 4 роки вийшла друга збірка під назвою «Символи». Крім того, творчість Мережковського не обмежувалося віршами та прозою, він також багато займався перекладацькою діяльністю. Таким чином, до 1896 вийшли його переклади трагедій Софокла, Есхіла і Евріпіда.
У короткій біографії Мережковського важливо висвітлити той факт, що в 1902 Мережковський і Гіппіус заснували релігійно-філософський журнал «Новий шлях», в якому публікували твори на релігійну тему. Подружжя займалося журналом до 1904 року, а потім добровільно залишило його через ідейні розбіжності з редакцією.
Популярність у Європі
У 1905 році з-під пера письменника вийшла трилогія, яка називалася “Христос і Антихрист”, яка прославила його на всю Європу. Потім він почав займатися літературною критикою, а також духовно-релігійною освітньою діяльністю. Також писав багато етюдів про інших письменників: Достоєвського, Майкова, Пушкіна, Кальдерона та інших видатних літераторів.
Дмитро Сергійович Мережковський, біографія якого пов’язана з життям за кордоном, жив у Парижі разом з дружиною і знайшов заслужену славу. Періодично письменник приїжджав до Росії. Однак Жовтнева революція і більшовицький режим викликали протест поета, і незабаром Мережковський емігрував і залишився в Парижі, не повертаючись на батьківщину. У 1927 році поет із дружиною ініціювали створення літературно-філософського співтовариства «Зелена лампа», в якому брав активну участь.
Художньо-філософська проза
Зрештою Мережковський дедалі більше заглиблювався у художню прозу філософського спрямування, розмірковуючи про минуле та майбутнє людства. Такими творами вважаються книга «Наполеон», написана 1929 року, «Ісус Невідомий» 1933 року, «Данте» 1939 року та інші.
Особисте життя
Дмитро Мережковський був одружений один раз, дітей у пари не було. У 1889 році він одружився на Зінаїді Гіппіус, і ця пара прожила разом 52 роки, будучи найвідомішим подружнім тандемом Срібного віку. Узаконили стосунки вони швидко та ніколи не відзначали день весілля.
Мережковський і Гіппіус були дуже схожі за захопленнями, і духовний зв’язок для них був понад усе. Проте достовірно відомо, що у тілесні відносини подружжя ніколи не вступало, маючи зв’язок на стороні. І якщо Мережковський ставився до захоплень дружини поблажливо, вона ревнувала письменника до його подруг.
Смерть
Дмитро Мережковський помер 9 грудня 1941 року у Парижі. Він раптово помер від крововиливу в мозок.