Біографія Мамина-Сибиряка
Дмитро Наркісович Мамін-Сибіряк (1852–1914 рр.) – відомий російський прозаїк, автор чудових дитячих творів. Крім дитячої літератури, писав також про уральську природу, спосіб життя і побуту на заводах. Його творам властивий реалізм, у яких відображається доля та дух російського народу.
Походження
Біографія Мамина-Сибиряка сповнена трагічних моментів, хоча вони не вплинули з його творчість.
Письменник народився 25.10 (06.11) 1852 року на Вісимо-Шайтанському заводі (Урал) у сім’ї парафіяльного священика на прізвище Мамин.
Освіта
Сім’я була дуже інтелігентною, і Дмитро Наркісович здобув хорошу домашню освіту, яку він продовжив у вісімській школі, а потім у Духовному училищі Єкатеринбургу та семінарії Пермі.
Саме в цей час молодик почав розуміти, що праця священика не для нього. З Пермі він перевівся до Санкт-Петербурга, спочатку в Медико-хірургічну академію (навчався на відділенні ветеринарії, а потім на загальному хірургічному), а потім до Петербурзького університету на Факультет природничих наук, пізніше – на Юридичний факультет. Це був справжній пошук себе, майбутній письменник намагався зрозуміти, що йому справді цікаво).
Перший шлюб та рання творчість
Через рік через різке погіршення здоров’я (письменник усе життя боровся із туберкульозом) Дмитро Наркісович повернувся до батьків на Урал.
Після смерті батька він став головним годувальником сім’ї (було 2 молодших брата та сестра). У цей же час він одружився з Марією Якимівною Олексієвою, яка стала його головною помічницею та порадницею у перших літературних дослідах.
Вони оселилися в Єкатеринбурзі, і в 1880 Мамін – Сибіряк почав писати. Натхнення він черпав у поїздках рідним Уралом. Також він часто бував у Санкт-Петербурзі, де працював із редакторами журналів.
Особиста драма
У 1890 році письменник оформив розлучення з першою дружиною і одружився ще раз з акторкою Марією Абрамовою. Шлюб був недовгим: Марія померла пологами, залишивши на руках чоловіка свою хвору на хорею дочку від першого шлюбу.
Письменник довго вимагав опіки над Оленою (або Оленкою, як її називали в сім’ї).
У короткій біографії Мамина-Сибиряка для дітей згадується, що він присвятив їй цілий цикл творів «Оленкині казки» і, завершивши процедуру удочерення, виховував її як рідну дочку.
Слід зазначити, що трагічна смерть дружини ввела письменника у глибоку депресію. Саме літературна праця, робота над казками допомогла йому пережити трагічний період та не зламатися.
Бібліографія
У період з 1876 по 1912 роки письменник опублікував понад 15 романів та близько 100 оповідань, нарисів та повістей (остання велика робота була опублікована у 1907 році). У цей час він багато співпрацює з такими відомими літераторами, як В. Р. Короленко, М. М. Златовратський. Найвідоміші його твори вивчаються нині дітьми у 3 класі.
Останніми роками
В останні кілька років письменник тяжко хворів. Він пережив інсульт, параліч, переніс плеврит. Помер письменник у 1912 році у Санкт-Петербурзі, де і був похований на одному з цвинтарів Північної столиці. Його прийомна дочка ненадовго пережила батька. Вона померла від туберкульозу 1914 року.