Біографія Махатма Ганді
Махатма Ганді (1869-1948) – індійський політичний та громадський діяч, філософ. Авторитетний духовний та моральний лідер, який поклав своє життя за визволення рідної Індії від впливу Англії. Завдяки його філософії ненасильства країна змогла набути довгоочікуваної незалежності. При ознайомленні з короткою біографією Махатма Ганді можна дізнатися найважливіше з особистого життя і діяльності «батька нації».
Ранні роки
Мохандас Карамчанд Ганді (справжнє ім’я) народився 2 жовтня 1869 року в Порбандарі. Його батько належав до варні вайшів (третій за значимістю стан у суспільстві), члени якого історично були підприємцями та власниками землі. Мати хлопчика була дуже побожною жінкою, яка суворо стежила за дотриманням усіх релігійних обрядів у будинку.
Початкову освіту Мохандас здобув у місцевій школі. Навчання не дуже приваблювало хлопчика, і вчився він дуже посередньо. Коли Ганді виповнилося 19 років, на сімейній раді було вирішено відправити його на навчання до Великобританії. Так юнак став студентом Університетського коледжу Лондона, який закінчив у 1891 році, і з дипломом юриста повернувся на батьківщину.
Громадська діяльність
Молодий Ганді дуже хотів допомогти своєму народу набути кращого життя. Щоб вивчити рідну країну, він вирушив у подорож і всюди бачив лише жахливу бідність, хворих, виснажених, озлоблених людей. Внутрішня ситуація в Індії була гнітючою.
Спочатку Махандос намагався працювати за фахом на батьківщині, але не зміг досягти особливого успіху. Вирішивши круто змінити своє життя, він вирушив до Південної Африки, де почав працювати юрисконсультом у торговому представництві однієї з індійських фірм. Саме там Ганді став учасником громадського руху із захисту прав індійців.
Махандос відкидав агресію у її проявах. Він прагнув до того, що відстоювати права своїх співгромадян без жертв та насильства, але не знав, як це зробити на практиці. Відповіді на які його питання він знайшов у книзі Л. М. Толстого «Царство божі всередині вас, чи християнство не як містичне вчення, бо як нове життєрозуміння», яка повністю змінила його світогляд. Так Ганді була розроблена філософська теорія ненасильницького опору, яку він назвав сатьяграхою.
Боротьба за незалежність Індії
Сатьяграха виявилася дуже успішною на практиці, і Ганді вирішив, що завдяки цьому вченню зможе принести користь своїй батьківщині. Слава про нього почала швидко поширюватися світом, і Ганді отримав прізвисько Махатма, що у перекладі означає «велика душа».
Повернувшись у 1915 році до Індії, Ганді став активно впроваджувати ідеї сатьяграхи у маси. Вони полягали в ненасильницькому опорі та цивільному непокорі. З подачі Ганді жителі Індії стали відмовлятися від покупки англійських товарів, роботи на держслужбі, армії, поліції.
У 1919 році Ганді закликав співгромадян до масового страйку, і в призначений день мільйони індійців по всій країні не вийшли на роботу. Не обійшлося без зіткнень із поліцією, і Ганді посадили на 6 років у в’язницю. Варто відзначити дивовижну стійкість філософа, якого не зламали роки ув’язнення, не змусили покинути розпочату справу.
Вийшовши на волю, Махатма Ганді продовжив проповідувати, і згодом його зусилля увінчалися успіхом — у 1947 році країна здобула довгоочікувану незалежність, але розділилася на дві держави, Індію та Пакистан. Цікавий факт — релігійне протистояння меду послідовниками ісламу та індуїзму було зупинено лише завдяки Ганді, який оголосив голодування на знак протесту.
Особисте життя
Махатма Ганді, біографія якого була нерозривно пов’язана з громадським і політичним життям Індії, дуже мало часу приділяв своїй сім’ї. Одружився Ганді у віці 13 років на своїй ровесниці Каструбі, яка стала йому вірною подругою. У шлюбі у пари народилося четверо синів. Так як Ганді був дуже зайнятою людиною, Каструбі доводилося самій господарювати, займатися вихованням дітей, проте вона ніколи не дорікала чоловіка.
У 1948 році було здійснено третій за рахунком замах на Ганді, який виявився фатальним. Помер філософ 30 січня 1948 року внаслідок смертельного поранення легені. Перед смертю Ганді встиг завершити розпочаті справи та дописати Конституцію Індії.