Біографія Ісаака Бабеля
Українець з єврейським корінням Ісаак Бабель, чиї історії про російську армію та життя в гетто зробили його популярним автором у 1920-х, скомпрометував довіру до себе у Радянської влади і був страчений у 1940 році.
Загальні відомості
Ісаак Еммануїлович Бабель народився у сім’ї євреїв 13 липня 1894 року в Одесі. Навчався у школі та ВНЗ, потім відслужив у російській армії. Пізніше став відомим як письменник, спочатку публікуючи маленькі оповідання, а пізніше опублікувавши свої збірки оповідань «Конармія» та «Одеські оповідання».
Незважаючи на початкові похвали за реалізм і не прикрашені дані, згодом радянська влада піддала Бабелю жорстку цензуру. А в 1940 році він був страчений НКВС.
Молодість та освіта
Ісаак Еммануїлович Бабель народився 13 липня 1894 року у місті біля Чорного моря – Одесі. Його батьки, Мануш Іцкович і Фейга Бобель (початкова вимова його прізвища), були євреями і виховували його та сестру в достатку.
Незабаром після народження Ісаака Бабеля його родина переїхала до Миколаїва, міста-порту, розташованого за 111 кілометрів від Одеси. Там його батько працював на закордонному виробнику сільськогосподарського обладнання. Бабель, коли підріс, вступив до комерційного училища імені С. Ю. Вітте. Його сім’я повернулася до Одеси у 1905 році і Бабель продовжив навчання з приватними викладачами доти, доки не вступив до Одеського комерційного училища імені Миколи I. Закінчив училище у 1911 році та вступив до Київського комерційного інституту, який у 1915 році на час Першої світової Війна була перебазована в Саратов. Бабель закінчив інститут у 1916 році, після якого трохи часу присвятив вивченню юриспруденції у Петроградському психоневрологічному інституті.
Опубліковані твори та служба в армії
Бабель познайомився зі своїм майбутнім другом, письменником Максимом Горьким, 1916 року. Їхня дружба стала основним стимулом його життя. Горький друкував короткі розповіді Бабеля у журналі «Літопис», у якому працював редактором. Завдяки цьому Бабель почав співпрацювати з іншими журналами та газетою «Нове життя».
У цей час Бабель вступив у лави кавалерії російської армії в 1917 року, відслуживши на Румунському фронті й у Петрограді (нині Санкт-Петербург). Він пробув в армії кілька років, протягом яких писав свої нотатки про службу в ній для газети «Нове життя».
1919 року Ісаак Бабель одружився з Євгенією Гронфейн – донькою заможного постачальника сільськогосподарського обладнання, яку він раніше зустрів у Києві. Після служби в армії він писав для газет, а також більше часу приділяв написанню оповідань. У 1925 році він опублікував книгу “Історія моєї голуб’ятні”, до якої увійшли оповідання, написані за мотивами історій з його дитинства. 1926 року, після публікації книги «Конармія», він отримав визнання як письменник. Зібрання історій, написаних на основі його участі в Радянсько-польській війні 1920 року шокувало читачів своєю жорсткістю, а також вразило гумором, навіть перед жорстокістю, і доступною манерою написання.
Визнання та усамітнення у 1930-х
1931 року Бабель публікує «Одеські оповідання» – цикл коротких історій, що відбулися в одеському гетто. І знову його хвалять за реалізм, простоту написання та вмілі зображення героїв із периферії суспільства. В «Одеських оповіданнях» героями стала єврейська банда та їхній лідер Беня Крик. У 1935 році Бабель написав п’єсу «Марія» та чотири оповідання, серед яких були «Суд» та «Поцілунок».
Протягом 1930-х років діяльність та твори Бабеля потрапили під пильну увагу критиків та цензорів, які шукали навіть найменшої згадки про його нелояльність до радянського уряду. Періодично Бабель відвідував Францію, де жила його дружина з донькою Наталі. Писав він все менше і три роки провів самотньо. Його друг і найближчий прихильник – Максим Горький – помер у 1936 році.
Арешт та смерть
Як і багато його ровесників, наприкінці 1930-х Бабель зазнав переслідувань під час «Великого чищення», яку розпочав І. Сталін. У травні 1939 року, коли йому було 45 років, він був заарештований НКВС та звинувачений у членстві в антирадянських політичних організаціях та терористичних групах, а також у тому, що він шпигував на користь Франції та Австрії. Його відносини з Євгенією Гладун-Хаютін, дружиною голови НКВС, були супутнім для арешту фактором. І хоча Бабель намагався оскаржити свій вирок і заперечував свідчення, які він дав під тортурами, його стратили 27 січня 1940 року.
Після смерті Сталіна у 1953 році добре ім’я Бабеля було відновлено, а з його книг було знято заборону. Його роботи поступово почали друкувати в Радянському Союзі і навіть в інших країнах. На даний момент він є одним із найкращих новелістів у світі.
Цитати
Добре вигаданої історії нема чого скидатися на справжнє життя. Життя щосили намагається бути схожим на добре придуману історію.