Індіра Ганді (1917-1984) – видатний політичний діяч Індії, єдина жінка, яка обіймала посаду прем’єр-міністра в Індії. Користувалася великою популярністю завдяки гострому розуму, твердому характеру та міцній політичній хватці. Індіра Ганді, біографія якої служить прикладом істинної служби своєму народу, змогла змінити світогляд тисяч людей і змінити хід історії. Наприкінці ХХ століття за версією Бі-Бі-Сі вона була визнана жінкою тисячоліття.
Дитинство і юність
Індіра Ганді народилася 19 листопада 1917 року в індійському місті Аллахабад у сім’ї Неру, що належить до вищої касти брахманів. Дівчинку назвали Індірою, що у перекладі означає «країна Місяця».
Усі члени сім’ї вели активну політичну діяльність. Дід Мотилал Неру був головою ветеранів Індійського Національного Конгресу. Батько Джавахарлал Неру став першим прем’єр-міністром Індії. Не відставали від чоловіків і жінки: бабуся Індіри та її мати неодноразово піддавалися арештам за прояв громадянської позиції.
У дитинстві Індіра познайомилася з національним лідером Махатмою Ганді, який вплинув на становлення її особистості.
Початкову освіту Індіра здобула вдома, після чого вступила до народного університету. Їй довелося перервати навчання через смерть матері, яка страждала на туберкульоз. Переживши втрату, 1937 року дівчина вступила до Сомервельського коледжу Оксфорда в Англії, де вивчала управління, історію та антропологію.
З початком Другої світової війни Індіра вирішила повернутись на батьківщину. Однак шлях до Індії був відрізаний нацистами, і дівчині довелося діставатися Індії через Південну Африку. У Кейптауні було багато індусів, і саме там Індіра вперше виступила із політичною промовою.
Початок політичної кар’єри
1947 року Індія була проголошена незалежною країною. На посаду першого прем’єр-міністра Індії було обрано Джавахарлала Неру, а його дочка Індіра стала особистим секретарем. На той час вона вже вийшла заміж і мала прізвище Ганді.
Індіра Ганді супроводжувала батька у всіх його закордонних відрядженнях, у тому числі й у СРСР. Вона справила велике враження на росіян, які надалі надавали їй усіляку підтримку.
1964 року помер Джавахарлал Неру, але Індіра не відмовилася від політичної кар’єри. Через 2 роки вона обійняла посаду прем’єр-міністра, ставши першою жінкою, яка очолила Індію.
При вивченні короткої біографії Індіри Ганді варто сказати, що її популярність у народі була настільки високою, що вона двічі обиралася на посаду прем’єр-міністра — у 1966 та 1980 роках.
Внутрішня та зовнішня політика
Опинившись при владі, Індіра Ганді змогла зробити дуже багато своєї країни. Насамперед вона взялася за реформування економічної системи, впроваджуючи програми, спрямовані на подолання бідності. Були націоналізовані банки, завдяки чому держава отримала додаткове джерело прибутків.
За роки правління Ганді стрімкими темпами стали розвиватися промислові галузі та сільське господарство. Система охорони здоров’я зазнала глобальної реорганізації. Держава стала приділяти багато уваги розвитку науки і техніки країни.
Прогрес був помітний у зовнішній політиці. Якщо коротко, Індіра Ганді змогла налагодити дипломатичні відносини з багатьма країнами, у тому числі і з такою великою державою, як СРСР.
Популярність Ганді стало падати після ухваленого рішення про примусову стерилізацію населення — відтепер у багатомільйонній країні з високим рівнем бідності дозволялося мати не більше трьох дітей.
Ситуацію посилила і війна з Пакистаном, що стала причиною зростання внутрішньонаціональних конфліктів та погіршення економіки.
Особисте життя
В 1942 Індіра вийшла заміж за Фероза Ганді, з яким познайомилася ще в Англії. Цим шлюбом вона порушила багатовікові індійські традиції, оскільки подружжя належало до різних каст. Однак Індіра не надавала цьому значення. Подружнє життя політика була щасливою: у неї був коханий чоловік, вона стала матір’ю двох синів, Раджива та Санджая.
31 жовтня 1984 Індіра Ганді була застрелена сепаратистами сикхами, з якими перебувала в стані давньої конфронтації. Попрощатися з прем’єр-міністром прийшли мільйони жителів Індії, для яких Ганді назавжди залишилася символом патріотизму та залізної волі.