Біографія Гі де Мопассан
Гі де Мопассан (1850-1893) – французький письменник, автор популярних у всьому світі новел і романів, написаних у напрямку натуралізму. Увійшов у історію як майстер короткої прози, який повернув моду на оповідання. Гі де Мопассан, біографія якого сповнена цікавих фактів і подій, був пристрасним мандрівником і любителем жінок, добрим другом багатьох видатних літераторів свого часу.
Ранні роки
Анрі-Рене-Альбер-Гі де Мопассан (повне ім’я письменника) народився 5 серпня 1850 року в старовинній садибі Міроменіль біля Дьєпа в сім’ї збіднілих дворян. Батько хлопчика належав дворянському прізвищу, а мати була родом з інтелігентного буржуазного сімейства.
Після народження другої дитини подружжя розлучилося, і мати з двома дітьми переїхала в невелике приморське містечко Етрет. Саме тут, сердю селян, рибалок і фермерів, і пройшло дитинство Мопассана. Надалі спосіб життя простих людей, їх поведінка знайшло своє відображення в творчості письменника.
Вільне життя Мопассана закінчилося у віці 13 років, коли мати влаштувала його у духовну семінарію. Хлопчик, не витримавши строгих порядків закладу, кілька разів втікав, і його з ганьбою вигнали. Навчання Гі де Мопассан закінчував уже у руанському ліцеї. Тут підліток зміг розкритися, продемонструвавши великі здібності до науки та мистецтва.
Одним із наставників Мопассана став знаменитий французький письменник Гюстав Флобер. За його порадою в 1869 році юнак вирушив до Парижа, щоб вивчати право. Проте його плани порушила війна з Пруссією. Замість навчання Мопассна вирушив рядовим на війну.
Початок кар’єри
Після закінчення Франко-прусської війни Мопассан не зміг продовжити навчання: в країні вибухнула економічна криза, і у батьків не було можливості оплачувати її навчання.
Щоб заробити на життя, Гі де Мопассан був змушений влаштуватися на службу до Морського міністерства, де працював близько 10 років. Він дуже не любив своєї роботи, яку називав в’язницею. Впоратися з депресією йому допомогла література та моральна підтримка вірного друга та наставника Флобера.
Мопассан почав писати, і протягом кількох років відточував свою майстерність. Опублікувати перші свої літературні праці він наважився лише після того, як їх схвалив Флобер. Дебютний твір Гі де Мопассана побачив світ у 1880 році — це була новела «Пампа». Воно одразу припало до вподоби читаючій публіці завдяки яскравим образам і тонкій іронії. Після «Пишкою» Мопассан видав свій перший поетичний збірник «Вірші» і невдовзі перейшов працювати у газету.
Популярність
У 1880-х роках Гі де Мопассан багато подорожував різними країнами. Враження від цих поїздок лягли в основу його романів, оповідань та нарисів. За останній десяток років, відведений долею, Мопассан створив чимало творів, серед яких справжні шедеври літератури.
Так, найкращими творами Гі де Мопассана, крім «Пам’ятки», стали романи «Життя» та «Милий друг», в яких автор майстерно розкрив людські характери, психологічні поєднання відносин героїв. Будучи прибічником натуралізму у літературі, Мопассан чесно, без прикрас, демонстрував людей, справжні мотиви їхніх вчинків.
При вивченні короткої біографії Гі де Мопассана варто відзначити, що письменник знайшов визнання ще за життя. Читачі та літературні критики із захопленням приймали його творчість. Книги добре продавалися, і письменник міг жити на широку ногу.
Особисте життя
Протягом усього життя Гі де Мопассан мав славу ловеласа та жіночого угодника. Насичене особисте життя було на руку письменнику: завдяки йому він черпав не лише натхнення, а й цікаві сюжети для своїх творів. Але безладні зв’язки мали дуже серйозний наслідок – Мопассан заразився сифіліс, який до кінця днів підточував його здоров’я.
Письменник мав погану спадковість. Його мати страждала на психози, брат помер у психіатричній клініці. Не минула зла доля і Гі де Мопассана, який з віком став страждати від сильних головних болів та нервових нападів. Погіршило стан та напружена літературна робота.
В 1891 Мопассан вчинив спробу самогубства, перерізавши собі горло. Його врятували та визначили у психіатричну лікарню. Через 2 роки, 6 липня 1893, письменник помер від паралічу головного мозку.