Біографія Гай Юлій Цезар
Гай Юлій Цезар (100 рік до н.е. – 44 рік до н.е.) – давньоримський державний та політичний діяч, письменник, полководець. Протягом багатьох років очолював велику Римську республіку. Гай Юлій Цезар, біографія якого повна цікавих фактів і героїчних подвигів, увійшов в історію як один з найбільших полководців Стародавнього Риму. Доповідь на тему його життя та діяльності буде особливо корисною для учнів 5 класу.
Ранні роки
Точна дата народження майбутнього полководця невідома. Згідно з традиційною версією, Гай Юлій Цезар з’явився на світ у 100 році до н. е. у патриціанському сімействі Юлієв з багатим родоводом. Представники цієї сім’ї незмінно відігравали значну роль у житті Риму. Сам Юлій любив повторювати, що його рід має божественне походження.
Сім’я майбутнього політика була заможною: батько обіймав високу державну посаду, мати належала до багатого знатного роду. Батьки прагнули дати сину пристойну освіту, і Юлій з ранніх років старанно вивчав літературу, грецьку мову, риторику. Крім того, він багато часу приділяв фізичному розвитку: добре плавав, впевнено тримався у сідлі.
Коли Юлії виповнилося 15 років, раптово помер його батько, і юнак, будучи єдиним представником чоловічої половини Юліїв, очолив усе сімейство.
Військова та політична кар’єра
У 82 до н. е., коли Римом став правити кривавий диктатор Луцій Корнелій Сулла, Цезар був змушений залишити батьківщину. Він знайшов притулок в одній із провінцій Малої Азії, де почав навчатися військовому мистецтву.
У 77 році до н. е. римський диктатор помер, і Цезар побачив собі великі перспективи для політичної кар’єри. Бажаючи вдосконалити свою ораторську майстерність, він вирушив до Родосу, щоб брати уроки у відомого ритора. Однак дорогою на Юлія Цезаря напали кілікійські пірати, які вимагали великого викупу. Отримавши його, пірати відпустили Юлія на волю, у відповідь він спорядив ескадру і жорстоко покарав їх.
У 73 році до н. е. Цезар переміг на виборах до військових трибун, а також був призначений жерцем-понтифіком. У 65 році до н. е. Юлій Цезар був обраний едилом і зміг швидко завоювати популярність у народі, влаштовуючи хлібні роздачі, різноманітні свята та урочисті події.
Юлій Цезар прославився як полководець, на рахунку якого було кілька великих воєн. Найуспішнішою стала Галльська війна (58–51 рр. до зв. е.), під час якої Цезарю вдалося як зупинити просування кельтських племен у Рим, а й відвоювати значну частину ворожої території.
Прихід до влади
У 60 році до н. е. Цезар створив перший тріумвірат, вступивши в політичний союз із Крассом та Помпеєм. На посаді консула він провів безліч реформ, зміст яких зводилося до зміцнення державної системи та полегшення життя простих людей.
Після смерті Красса у 53 році до н. е. між Цезарем і Помпеєм почалося збройне протистояння влади у Римі. Бої тривали не один рік і закінчилися перемогою Юлія Цезаря. Він із тріумфом повернувся до Риму, де був обраний диктатором на 10-річний термін. Незабаром він був нагороджений титулом «імператор», і, незважаючи на республіканську форму правління, набув необмеженої влади в державі.
Прибічників республіки не влаштовував такий стан речей. Проти Цезаря була організована змова, і 15 березня 44 року до зв. е. 14 змовників накинулися на диктатора та завдали смертельних ножових поранень. Серед них був близький друг імператора Брут.
Особисте життя
При вивченні короткої біографії Юлія Цезаря варто відзначити його дуже насичене особисте життя. Він був тричі одружений, мав безліч коханок, серед яких найвідомішою була єгипетська цариця Клеопатра. Плодом цього союзу став син Цезаря, Птолемей Цезаріон. Також диктатор мав доньку Юлію від першого шлюбу.
Помер Юлій Цезар 15 березня 44 року до н.е., ставши жертвою змови. Смерть великого полководця прискорила падіння Римської імперії.