Біографія Габдулла Тукай
Габдулла Мухамедгарифович Тукай (1886-1913) – татарський народний поет, публіцист, перекладач, літературний критик та громадський діяч. Будучи основоположником школи поезії, заклав міцний фундамент татарської мови та літератури. Біографія Габдулли Тукая, незважаючи на ранню смерть поета, справила великий вплив тюркомовних письменників у Радянському Союзі.
Дитинство і юність
14 (26) квітня 1886 року у татарському релігійному сімействі народився хлопчик, якому дали ім’я Габдулла. Його батько був муллою – мусульманським священнослужителем. Він помер дуже рано, коли Габдуллі ледве виповнилося півроку. Мати, залишившись одна з малюком на руках, також дуже рано пішла з життя. Дитячі роки Тукая минули у рідному селі Кушлавич Казанської Губернії.
Залишившись круглим сиротою у чотирирічному віці, Габдулла почав своє поневіряння по прийомних сім’ях. Він бачив мало уваги і турботи на свою адресу, і зростав вкрай болючим і виснаженим дитиною, яка нерідко чула побажання смерті на свою адресу. Коротка біографія Тукая в дитинстві була сповнена поневірянь і нескінченних поневірянь.
Ситуація почала змінюватися на краще, коли він опинився у приймальній купецькій сім’ї Усманових в Уральську. Тут його віддали вчитися у медресі – мусульманську духовну семінарію. Під час навчання Габдулла показав себе дуже здібним учнем, котрий жадібно вбирав нові знання.
У медресе здібний хлопчик став відвідувати російський клас, де з задоволенням поринув у світ російської літератури. Особливо приваблювала його поезія Лермонтова та Пушкіна, яка надалі знайшла своє відображення у роботах Габдулли.
Твори російських класиків настільки вплинули на молодого Тукая, що у віці 16 років він почав сам писати вірші. Крім того, він зайнявся перекладом байок Крилова з російської на татарську, став писати нариси та статті на гострі соціальні та революційні теми, зайнявся суспільно-політичною діяльністю.
Творчий шлях
Після закінчення медресе у 1905 році у Габдулли почалося нове, самостійне життя. Незабаром він повернувся до Казані, де вирішив повністю присвятити себе служінню своїй батьківщині.
Протягом наступних шести років Тукай активно займався творчістю: він швидко знайшов свою нішу в літературних колах Казані, став користуватися великою популярністю серед прогресивної молоді. У всіх творах молодого письменника червоною ниткою простежувалась тривога за долю свого народу, гідність, честь, совість, непідкупність.
Найбільш відомі твори Тукая – “Маленька подорож”, “Пара коней”, “Татарська молодь”, “Дача”. Не забував письменник і про наймолодшу читацьку аудиторію. Для дітей їм було написано казки “Шурале”, “Заклик до праці”, “Веселі сторінки”.
Згодом творчість Габдулли Тукая увійшла до шкільної програми 6 класу у казанських школах.
Головною проблемою перекладу творів татарського поета російською була неточність їхнього змісту. Згодом усі похибки було виправлено.
Будучи ідеалістом і романтиком за вдачею, Габдулла мало дбав про своє фінансове становище. Набагато більше його цікавило безкорисливе служіння народу, громадська та просвітницька діяльність. Постійно живучи на межі бідності, Тукай суттєво підірвав своє і без того тендітне здоров’я.
Особисте життя
Габдулла ніколи не був одруженим і не мав дітей. Усього себе, без залишку, він присвятив служінню татарському народові.
Смерть
Помер молодий поет 2 квітня 1913 року, зовсім небагато доживши до свого 27-річчя. Причиною його смерті стала сухота, яка підірвала виснажений постійним голодом організм.