Біографія Федора Сологуба
Федір Сологуб (1863-1927) – російський поет, письменник, драматург, публіцист. Один із яскравих представників Срібного віку, наступник російського символізму. Федір Сологуб, біографія якого є прикладом служінню мистецтву, зробив великий вплив на розвиток російської літератури на рубежі XIX-ХХ століть. Основні факти із життя та творчості поета дозволять самостійно скласти його історичний портрет, провести аналіз долі.
Ранні роки
Федір Кузьмич Тетерников (справжнє ім’я поета) народився 17 лютого (1 березня) 1863 року у Санкт-Петербурзі, у сім’ї кравця. Коли хлопчику виповнилося 4 роки, помер батько, і мати була змушена сама піднімати на ноги Федю та його молодшу сестру Олю.
Щоб прогодувати дітей, мати Федора найнялася прислугою багату сім’ю петербурзьких дворян. Господарі прихильно ставилися до дітей, і нерідко давали тямущому Феді книги, які він так любив читати. Його життя в панському будинку було б цілком стерпним, якби не мати з її суворими методами виховання. Вона порола дітей за найменшу провину, внаслідок чого у майбутнього поета сформувалися садомазохістські нахили, які згодом знайшли своє відображення у творчості.
У 1879 році Федір вступив до Петербурзького учительського інституту, де не тільки навчався, але й жив на повному пансіоні протягом 4 років.
Викладацька діяльність
Після закінчення інституту в 1882 Федір Кузьмич, взявши з собою матір і сестру, вирушив у віддалену північну село Хрестці в Новгородській губернії. Тут він отримав місце вчителя та працював у місцевій школі протягом 3 років.
Федір Кузьмич із сім’єю почав блукати провінціями, кілька разів змінивши місце проживання та роботи. Особливості життя в цих місцях були такі, що інтелігентний, чудово освічений молодик буквально божеволів від безвиході і самотності.
Лише через 10 років поневіряння Федора Кузьмича добігли кінця. Отримавши розподіл посаду вчителя Різдвяного міського училища, він із великою радістю переїхав у Санкт-Петербург.
Літературна діяльність
Перші спроби перші Федір Кузьмич зробив ще у 12-річному віці. Тяжке дитинство переконало хлопчика в тому, що для досягнення будь-яких успіхів потрібно багато трудитися. Вже в такому юному віці він зрозумів, що найголовнішою справою в його житті стане поезія, і з юнацьким максималізмом намагався відшліфувати поетичний талант.
Переломним у долі Федора Кузьмича став переїзд до міста Неви. Саме тут доля звела його з Миколою Мінським — представником нового на той час напряму містичного символізму. Завдяки цьому знайомству Федір Кузьмич став публікувати свої раніше написані твори в журналі «Північний вісник», а також взяв творчий псевдонім Сологуб. Першим опублікованим твором Сологуба став вірш «Творчість».
При вивченні короткої біографії Сологуба Федора варто відзначити 1896 рік, коли вийшли у світ відразу три книги літератори: «Вірші, книга перша», об’єднана збірка оповідань і другої книги віршів «Тіні» і роман «Тяжкі сни».
В 1904 вийшли Третя і Четверта книги віршів. Вони були написані в складний період у творчості Сологуба, який постійно змінював філософські настрої.
Через 3 роки Федір Сологуб опублікував, мабуть, найскандальніший свій твір — роман «Дрібний біс», у якому описав думки та почуття вчителя-садиста. Роман кинув громадськість у стан шоку і згодом став одним із найпопулярніших творів у російській літературі.
Особисте життя
Дружиною Сологуба стала Анастасія Чеботаревська, яка також писала та займалася перекладами. Спілка двох творчих людей виявилася вдалою, незважаючи на відсутність спільних дітей. Шлюб проіснував 19 років, аж до самогубства Анастасії, у якої зненацька загострилося психічне захворювання.
Смерть коханої людини стала великою трагедією для Федора Кузьмича, котрий до кінця днів прожив на самоті.
Помер Федір Сологуб 5 грудня 1927 року. Причиною смерті став міокардит, ускладнений атеросклерозом та запаленням легенів.