Біографія Едварда Бульвер-Літтона
Едвард Джордж Ерл Літтон, Бульвер-Літтон, перший барон Літтон (1803–1873) – англійський письменник.
Едвард був сином генерала Вільяма Бульвера та Елізабет Літтон, він поєднав ці прізвища в Бульвер-Літтон у 1843 році, коли успадкував маєток Knebworth. Він отримав титул барона у 1844 році.
Його різноманітні романи здобули широку популярність. Багато його ранніх романів, таких як “Фолкленд” (Falkland, 1827), “Пол Кліффорд” (Paul Clifford, 1830), і “Eugene Aram” (1832), відображають вплив його друга Вільяма Годвін.
Бульвер-Літтон, однак, найкраще пам’ятається за його добрі дослідження в історичних романах, особливо у творі Останні дні Помпеї (The Last Days of Pompeii, 1834) і Rienzi (1835).
У 1849 році разом з твором «Кекстони» (Caxtons), він розпочав серію гумористичних сімейних романів, які останнім часом стали популярні.
Його утопічний роман The Coming Race служить прототипом робіт Уеллса і Хакслі.
Едвард Джордж Ерл Бульвер-Літтон десять років (1831-1841) провів у парламенті як реформатор, але у 1852 році він повернувся до парламенту як консерватор.
У 1858 році він був призначений міністром колоній. Крім того, Едвард Бульвер-Літтон був успішним драматургом. Його п’єсами є “Леді з Ліону” (The Lady of Lyons, 1838), “Рішельє” (Richelieu, 1839), і “Гроші” (Money, 1840).