Біографія Довлатова Сергія
Довлатов Сергій Донатович (1941–1990) — радянський та американський письменник і публіцист, журналіст. Довгі роки творчість письменника-дисидента знаходилося в СРСР під забороною, і лише останнім часом книги Довлатова вважаються обов’язковими до прочитання. Сергій Довлатов, біографія якого стала уособленням вільного польоту думки, є культовим письменником ХХ століття, чиї твори давно розібрані на цитати.
Дитинство і юність
Сергій Донатович з’явився на світ 3 вересня 1941 року в Уфі в інтелігентній творчій сім’ї режисера-постановника та театральної актриси. Батько хлопчика, Донат Мечик, був євреєм за національністю, і щоб син надалі не знав жодних проблем, у метриці вказали прізвище і національність матері-вірменки.
Вже у підлітковому віці Довлатов виявив себе творчим та мрійливим хлопчиком. Він намагався писати вірші, захоплювався творчістю Ернеста Хемінгуея. Після закінчення школи Довлатов вступив на відділення фінської мови філологічного факультету Ленінградського державного університету, але через 2 роки був відрахований за неуспішність.
Вчорашній студент тут же був призваний до армії і лише після завершення служби знову вступив до Ленінградського університету, але вже на факультет журналістики.
Літературна діяльність у СРСР
Першим місцем роботи Довлатова стала ленінградська газета “За кадри верфі”, де він публікував свої невеликі розповіді.
1972 року Довлатов перебрався до Прибалтики, де працював у місцевих виданнях «Радянська Естонія», «Вечірній Таллінн», «Моряк Естонії». Також Сергій Донатович підробляв екскурсоводом у музеї-заповіднику Олександра Пушкіна. Заради того, щоб отримати таллінську прописку, він навіть працював кочегаром.
У 1975 році Сергій Довлатов повернувся до Ленінграда і влаштувався на роботу в журнал «Костер». Багато видань відмовлялися публікувати прозу Довлатова з ідеологічних причин. У цей період бібліографія письменника була дуже скромною: надрукувати вдалося лише одну розповідь на виробничу тему і десяток статей.
Однак твори Довлатова користувалися великою популярністю серед прогресивно мислячих читачів, і йому вдавалося публікуватися в самвидаві, а також в емігрантських журналах «Час і ми» та «Континент».
У 1976 Довлатов був виключений зі Спілки журналістів СРСР. Через 2 роки письменник залишив СРСР і емігрував до Америки.
Життя на еміграції
В 1978 Довлатов влаштувався в Нью-Йорку, де влаштувався головним редактором щотижневої газети «Новий американець». Завдяки старанням Сергія Донатовича видання швидко набуло великої популярності в емігрантському середовищі.
Довлатов отримав нагоду спокійно публікувати свої твори. Він друкувався в найпрестижніших американських журналах і вже до середини 1980-х років досяг визнання.
При вивченні короткої біографії Довлатова Сергія варто відзначити, що він дуже трепетно ставився до ранніх своїх творів. Готуючи їх до друку у США, він ретельно їх редагував, переписував і у своєму заповіті навіть заборонив публікацію всіх текстів, написаних ним у СРСР.
За 12 років життя в Америці Довлатов опублікував 12 книг. До найголовніших творів у творчості письменника варто віднести «Блиск і злидні російської літератури», «Заповідник», «Іноземка», «Валіза» та інші.
Особисте життя
Сергій Довлатов був двічі офіційно одружений. Його першою дружиною стала Ася Марківна Пекуровська, філолог та літератор. Цей шлюб був студентським і швидко розпався. Вже після розлучення Пекуровська народила первістка Довлатова — дочку Марію.
Вдруге Сергій Донатович одружився з Оленою Рітман, завдяки зусиллям якої письменникові вдалося назавжди залишити СРСР. У цьому шлюбі народилося двоє дітей, дочка Катерина та син Ніколас.
Також Довлатов мав громадянську дружину, Тамару Миколаївну Зібунову, яка подарувала письменнику доньку Олександру.
Ще в Радянському Союзі Довлатов зловживав алкоголем, не відмовився від згубної звички й у США. Однак завдяки відмінному здоров’ю письменник не бачив у цьому серйозної проблеми.
Тим несподіваною для всіх стала раптова смерть Довлатова, який помер 24 серпня 1990 на 49-му році життя. Причиною смерті письменника стала серцева недостатність.