Хармс Данило Іванович (1905–1942) — радянський поет, письменник, драматург, член творчого об’єднання «ОБЕРІУ». Хармс – творчий псевдонім поета, вигаданий ним ще в юності. Залишаючись дитиною в душі, він писав чудові твори для дітей. Данило Хармс, біографія якого буде особливо цікава при підготовці до літератури в 2 класі, був людиною дуже неординарною та епатажною.
Ранні роки
Данило Іванович Ювачов (справжнє ім’я поета) народився 17 (30) грудня 1905 року в Санкт-Петербурзі в інтелігентному заможному сімействі. Батько майбутнього поета спочатку був революціонером-народовольцем, але після заслання на Сахаліні змінив життєві погляди, ставши духовним письменником.
Ювачов-старший вплинув на сина: під його керівництвом Данило став вивчати іноземні мови, долучився до наукової літератури. Крім того, Ювачов був дружний з А. П. Чеховим, Л. Н. Толстим, М. А. Волошиним та Н. А. Морозовим, і це також позначилося на становленні Данила.
Після закінчення привілейованої німецької школи «Die Realschule» Данило вступив до Ленінградського енергетичного технікуму. Провчився він там недовго і був відрахований через часті прогули та відмови від участі у громадських роботах.
Літературна діяльність
Данило Іванович розпочав свою літературну кар’єру під псевдонімом Хармс. Цікавий факт: досі ніхто не може точно сказати, що позначає це слово, утворене чи то від англійського «harm» — «шкода», чи від французького «charme» — «шарм, чарівність». У письменника було безліч псевдонімів: Гармоніус, Чармс, Шардам, Карл Іванович Шустерлінг, Данило Заточник та ще багато інших. Періодично він їх змінював, але тільки Хармс сподобався йому настільки, що надалі він узаконив його.
У 1920-х роках Данило Хармс брав активну участь у літературному житті Ленінграда. Він виступав із читанням своїх та чужих творів, став членом Ленінградського відділення Всеросійського союзу поетів. Після кількох спроб об’єднати сили «лівих» письменників та художників Ленінграда восени 1927 року організував ОБЕРІУ – «Об’єднання реального мистецтва».
У цей період творчість Хармса в основному було присвячено дітям. Він активно співпрацював із дитячими журналами, публікуючи у них вірші, оповідання, головоломки для дітей. Книги «Бешкетна пробка», «Про те, як Колька Панкін літав у Бразилію, а Петька Єршов нічому не вірив», «Театр», «По-перше і по-друге», «Іван Іванович Самовар» та багато інших мали велику популярність серед маленьких читачів
Арешти
У грудні 1931 року Хармс та інші учасники ОБЕРІУ було заарештовано за звинуваченням у антирадянській діяльності. Хармса було засуджено до трьох років виправних таборів, але надалі вирок було замінено висилкою до Курська.
У 1930-х роках, крім дитячої поезії, Хармс створив ряд творів «для дорослих»: цикл оповідань «Випадки», повість «Стара», а також величезна кількість невеликих оповідань, віршів, сценок у прозі та віршах.
При вивченні короткої біографії Хармса варто відзначити його другий арешт у серпні 1941 року. Щоб уникнути розстрілу, письменник видав себе за божевільного і решту днів провів у психіатричній лікарні.
Особисте життя
Данило Хармс був двічі одружений. Його першою дружиною стала Естер Русакова, проте цей шлюб продовжився недовго і завершився розлученням.
Вдруге Хармс одружився з Мариною Маліч і прожив з нею 7 років, аж до другого арешту. В обох шлюбах дітей Данило Іванович не мав.
Помер письменник 2 лютого 1942 під час блокади Ленінграда у відділенні психіатрії лікарні в’язниці «Хрести».