Біографія Брюсова
Валерій Якович Брюсов (1873-1924 рр.) – Російський поет і прозаїк, драматург, перекладач, критик-літературознавець, один із засновників російського символізму. Підготував збірку вірменської національної поезії, за що нагороджений званням народного поета Вірменії.
Дитинство і юність
Валерій Якович Брюсов народився 1 грудня (13 грудня) у Москві у купецькій сім’ї. Початкову освіту майбутній поет здобув удома. З 1885 Брюсов навчався в класичній гімназії Ф. І. Креймана в Москві. У 1890 був переведений в московську гімназію Л. І. Поліванова.
Університетські роки
У 1893 році Брюсов вступив до Московського університету на історико-філологічний факультет. У цей час Валерій Якович відкриває собі французьких символістів – Верлена, Бодлера, Малларме. Захоплюючись творчістю Верлена створює драму «Декаденти. (Кінець століття)». Позиціонуючи себе як основоположника російського символізму, у 1894–1895 роках Валерій Якович видає три збірки «Російські символісти».
У 1895 році виходить перша збірка віршів Брюсова “Шедеври” (“Chefs d’oeuvre”), що викликала широкий резонанс серед літературних критиків. У 1897 була опублікована друга збірка поета “Me eum esse” (“Це я”).
Зріла творчість
Закінчивши в 1899 університет з дипломом 1-го ступеня, Брюсов влаштовується в журнал П. Бартенєва «Російський архів». Поет активно займається літературною діяльністю. У 1900 році виходить третя збірка Брюсова «Tertia Vigilia» («Третя стража»), яка принесла йому літературну популярність.
Брюсов стає одним із засновників видавництва «Скорпіон». З 1903 співпрацює в журналі «Новий шлях». У цьому ж році виходить збірка поета Urbi et Orbi (Граду і світу).
У 1901-1905 роках Брюсов бере участь у створенні альманаху “Північні квіти”. У 1904–1909 роках обіймає посаду фактичного редактора російського символістського журналу «Терези». З 1908 Валерій Брюсов, біографія якого була насичена новими знайомствами з молодими літераторами, стає директором Московського літературно-художнього гуртка.
Творчість поета між двома революціями
Реакцією Брюсова на настрої та події революції 1905–1907 років стали драма «Земля» та збірка «Вінок» (1905 р.). У 1907 році виходить його прозова збірка оповідань «Земна вісь», у 1909 році публікується поетична збірка «Всі наспіви». У післяреволюційні роки Валерій Якович створює роман «Вівтар перемоги» (1911–1912 рр.), збірка оповідань «Ночі та дні» (1913 р.).
У 1914 році, під час Першої світової війни, Брюсов вирушає на фронт як військовий кореспондент «Російських відомостей». У 1916 році публікує збірку «Сім кольорів веселки».
Останні роки життя
З приходом до влади більшовиків у 1917–1919 роках Валерія Якович займає посаду керівника Комітету з реєстрації печатки. У 1919-1921 роках був призначений головою Президії Всеросійського союзу поетів. З організацією у 1921 році Вищого літературно-художнього інституту Брюсов стає його ректором та професором.
Валерій Якович Брюсов помер 9 жовтня 1924 року від запалення легенів. Поховали поета на Новодівичому цвинтарі в Москві. На згадку про життя та творчість Брюсова Валерія Яковича на його могилі встановлено монумент із портретом.