Біографія Брежнєва
Леонід Ілліч Брежнєв (1906–1982 рр.) – державний та партійний лідер, який майже 20 років був у вершин влади СРСР, спочатку обіймаючи посаду генерального секретаря ЦК КПРС, а потім – голови СРСР. Період його правління отримав визначення періоду “застою”.
Дитячі та юні роки
Леонід Ілліч Брежнєв народився 19 грудня 1906 р. (1 січня 1907 р.) у селі Каменському Катеринославської губернії, у сім’ї потомствених робітників.
У 1915 став учнем Кам’янської класичної гімназії. Навчання там тривало 6 років. У 1921 р. Брежнєв отримав місце на курскому маслоробному заводі. У 1923 р. його прийняли до лав комсомольців.
Дещо пізніше він став студентом курського землемірно-меліоративного технікуму. Весною 1928 р. був переведений на Урал, де отримав посаду землевпорядника. До 1930 р. заміняв начальника уральського обл.земельного управління.
Роки ВОв
З початком Великої Великої Вітчизняної війни Леонід Ілліч активно мобілізував населення Червону Армію. Також він евакуював промисловість, обіймав невоєнні посади в армії. До 1943 був начальником політичного відділу Вісімнадцятої армії. До 1945 заміщав начальника південно-фронтового політичного управління.
У 1942 р. брав участь у наступі Червоної Армії у південно-харківській області. Командував операцією Р. Я. Малиновський. За виявлену мужність, Брежнєва удостоїли ордена Червоного Прапора.
У 1942 р. отримав звання полковника. Через кілька місяців він брав участь у визвольних боях за Новоросійськ і був нагороджений орденом Вітчизняної війни першого ступеня.
2 листопада 1944 р. Брежнєв став генерал-майором.
Початок політичної кар’єри
Особиста зустріч із І. В. Сталіним, що відбулася в 1952 р., стала яскравою подією у біографії Брежнєва. На XIX з’їзді КПРС Леонід Ілліч був уперше у житті обраний членом ЦК.
У листопаді 1952 р. його було обрано членом постійних комісій при президії ЦК. У 1953 р., після смерті Сталіна, його звільнили з обох посад.
У період 1953-1954 років. обіймав посаду заступника начальника Головного політичного управління Радянської Армії та ВМФ.
У 1954 р. прийняв пропозицію М. З. Хрущова і був переведений у Казахську РСР. Там Брежнєв керував освоєнням цілини.
У 1960–1964 роках. обіймав посаду Голови Президії Верховної Ради СРСР та секретаря ЦК КПРС.
У 1961 р. брав участь у підготовці першого польоту людини у космос. За це його удостоїли звання Героя Соціалістичної Праці.
Внутрішня та зовнішня політика
Знайомлячись із короткою біографією Брежнєва, слід знати, що у 1966 р. він обійняв посаду Генсека ЦК КПРС. Через рік, Леонідом Іллічем було озвучено концепцію Розвиненого соціалізму.
У 1977 р. в СРСР ухвалили нову Конституцію. Роль КПРС було визнано ядром полит.системы. Також була закріплена ідея розвиненого соціалізму.
Після цього Леонід Ілліч обійняв нову посаду – Голову Президії Верховної Ради Радянського Союзу.
У травні до Москви з офіційним візитом приїхав президент Сполучених Штатів Р. Ніксон. У ході двосторонньої зустрічі було підписано договір про обмеження систем ПРО.
У листопаді 1974 р. до СРСР прибув лідер Америки Д. Форд. Лідери двох країн підписали заяву про підтвердження наміру укладання оновленої угоди щодо ОСВ.
У червні 1979 р. Брежнєвим та Д. Картером було підписано договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Коли 1979 р. радянські війська вторглися до Афганістану, всі контакти між Сполученими Штатами та Радянським Союзом були згорнуті.
Сімейне життя
Брежнєв був одружений з В. П. Денисовою. У них із дружиною було двоє дітей. 1929 р. народилася дочка Галина. 1933 р. народився син Юрій.
У Г. Брежнєвої була єдина дочка, В. Мілаєва. Вона також має доньку, Г. Філіппова. Доля правнучки Брежнєва склалася трагічно. З волі рідних, вона опинилася у психіатричній лікарні.
Смерть
Л. І. Брежнєв пішов із життя вночі, з 9 на 10 листопада 1982 р. Відповідно до висновку мед. експертизи, причиною смерті стала раптова зупинка серця.
Брежнєв був похований 15 листопада, біля Кремлівської стіни у Москві. На дротах радянського лідера були присутні представники 35 держав.