Заходер Борис Владимирович (1918–2000) — радянський письменник і поет, сценарист, перекладач. Здобула широку популярність як дитячий письменник, на чиїх книгах виросло не одне покоління дітей. Борис Заходер, біографія якого буде особливо цікава учням 1 класу, зробив великий внесок у популяризацію дитячої класики у всьому світі.
Дитинство і юність
Майбутній письменник народився 9 вересня 1918 року в невеликому бессарабському містечку Кагул у єврейському інтелігентному сімействі. Батько працював юристом, а мати, будучи освіченою та начитаною жінкою, займалася перекладами. Незабаром сім’я Заходера перебралася до Одеси, а згодом — до Москви.
З ранніх років Борис відрізнявся великою допитливістю і виявляв живий інтерес до природничих наук, особливо біології. Крім того, він із задоволенням вивчав іноземні мови, займався спортом. Література у цьому віці його зовсім не цікавила.
Після закінчення школи в 1936 Борис Заходер вступив на біологічний факультет Казанського університету, але незабаром перевівся на той же факультет в МДУ ім. Ломоносова. На той час він серйозно захопився поезією, почав писати вірші. У 1938 році юнак вступив до Літературного інституту, що стало великою несподіванкою для його сім’ї.
На війні
Навчання в інституті Заходер був змушений перервати наприкінці 1939 року, коли разом із іншими студентами-добровольцями вирушив на радянсько-фінську війну.
У березні 1941 року Борис продовжив навчання в Літінституті, але вже в перші дні Великої Вітчизняної війни вирушив добровольцем на фронт. Він бився на Карельському та Південно-Західному фронтах, брав участь у визволенні Львова. За виявлену відвагу було нагороджено медаллю «За бойові заслуги».
Цікавий факт: навіть у важкі воєнні роки Заходер не переставав писати, набувши досвіду фронтового журналіста. Працюючи в редакції газети «Вогонь по ворогові», він неодноразово публікував свої вірші, які мали велику популярність.
Літературна діяльність
Після повернення до Москви в 1946 Борис Заходер відновився в Літінституті і через рік закінчив його з відзнакою.
Дебют Бориса Володимировича як дитячий поет відбувся в 1947 році, коли він опублікував вірш «Вигадник». У тому ж році він написав казку у віршах «Литера Я», проте вона вийшла друком лише через 8 років. Весь цей час Заходер займався перекладами.
Популярність до Бориса Володимировича прийшла у 1955 році, коли в журналі «Новий світ» було опубліковано його вірш «Літера Я». Того ж року вийшла у світ його перша збірка поезій для дітей «На задній парті», що закріпила за Заходером славу дитячого письменника.
У 1958 році Борис Володимирович вступив до Спілки письменників СРСР, продовживши займатися творчістю. У наступні роки він написав чимало творів, які припали до душі маленьким читачам: «Мартишкіно завтра», «Чотироногі помічники», «Хто на кого схожий», «Кіт і кіт», «Добрий носоріг» та багато інших. У 3 класі школи діти знайомляться з такими віршами, як «Шкідливий кіт», «Ніхто», «Зміна».
Заходер виявився не лише талановитим письменником та поетом, а й перекладачем. Завдяки його творчому підходу до роботи над зарубіжними творами, російський читач зміг дізнатися та полюбити таких персонажів, як Мері Поппінс, Вінні-пух, Бременські музиканти, Аліса, Пітер Пен та багато інших. А деякі вірші у його перекладі, наприклад, «Мураха» Яна Бжехви, вивчають у школі у 2 класі.
При вивченні короткої біографії Заходера варто сказати про престижну нагороду, отриману ним в останній рік життя, — Державну премію РФ в галузі літератури та мистецтва за твори для дітей та юнацтва.
Особисте життя
Борис Володимирович був тричі одружений. Його першою дружиною стала Ніна Зозуля, яка виявилася вітряною та легковажною жінкою. Не витримавши зрад, Заходер розлучився з кокеткою, занурившись у важку депресію.
Інтерес до життя письменнику відродило нове кохання в особі Кіри Смирнової. Однак і цей шлюб, який тривав 21 рік, розпався.
У 1966 році Борис Володимирович одружився втретє з Галиною Романовою. Цей шлюб виявився щасливим і довговічним: подружжя залишалося разом аж до смерті письменника.
Помер Борис Заходер 7 листопада 2000 року у віці 82 роки.