Біографія Бернард Шоу
Джордж Бернард Шоу (1856–1950) — видатний драматург і романіст ірландського походження, який зробив величезний внесок у розвиток світової драматургії. Увійшов в історію як лауреат Нобелівської премії у галузі літератури. Бернард Шоу, біографія якого тісно пов’язана з англійським театром, за популярністю в Англії посідає друге місце після Шекспіра.
Дитячі роки
Джордж Бернард Шоу народився 26 липня 1856 року в Дубліні в сім’ї професійної співачки та торговця зерном. Початкову освіту Джордж отримав у рідному Дубліні, де відвідував Уеслі-коледж та граматичну школу. Найболючіші спогади у Шоу збереглися про протестантську школу, куди його віддали в 11-річному віці. Тілесні покарання разом із недосконалою системою освіти залишили у душі великий слід.
Батьки Бернарда не мали грошей на те, щоб відправити сина вчитися до університету. Проте завдяки зв’язкам дядька 15-річний підліток був прибудований клерком в агентство з продажу нерухомості. Робота була важка, але дала Бернарду необхідний життєвий досвід.
У цей період сім’я Шоу розпалася: мати покинула чоловіка та поїхала з двома доньками до Лондона, а Бернард залишився у Дубліні з батьком.
Початок кар’єри
В 1876 Шоу переїхав до матері в Лондон, де зайнявся самоосвітою. Хлопець відвідував столичні бібліотеки та музеї, багато читав.
Бернардові пощастило влаштуватися в одну з лондонських газет, і саме там він розпочав свою письменницьку кар’єру. Спочатку він працював позаштатним кореспондентом, потім протягом шести років працював на посаді музичного критика: вів колонку, присвячену театру.
Саме тоді Шоу зрозумів, що найголовнішою справою його життя стане література. Він почав писати романи, проте ранні його твори не мали успіху в читачів. Ситуація змінилася в 1892 році, року Шоу написав свою першу п’єсу «Будинок вдівця». З цього моменту розпочалася блискуча кар’єра Шоу як письменника-драматурга, який подарував світові принципово нову драму: гостру, злободенну, побудовану на діалогах та конфліктах.
Далі були не менш скандальні п’єси «Волокита» та «Професія місіс Уоррен», які буквально підірвали манірне британське суспільство своєю безкомпромісністю, правдою життя та їдкою сатирою. Ці драматичні твори Шоу було названо «неприємними п’єсами».
Світове визнання
На рубежі XIX-XX століть Бернард Шоу, будучи вже зрілим автором, створив свої шедеври: “Майор Барбара”, “Цезар і Клеопатра”, “Людина та надлюдина”.
Особливої популярності набула п’єса «Пігмаліон», в якій автор не тільки майстерно описав духовне, моральне та зовнішнє перетворення головної героїні, а й порушив низку найважливіших соціальних проблем.
При вивченні короткої біографії Бернарда Шоу слід зазначити, який сильний вплив справила на нього Перша світова війна. Плодом переживань автора стала знаменита п’єса «Будинок, де розбиваються серця», в якій він звинуватив британські вершки суспільства в тому, що з їхньої провини Європа виявилася хаосом і розрухою.
У 1923 році Шоу написав найкращу, на думку критиків, п’єсу «Свята Іоанна», яку він присвятив життю та подвигам Жанни д’Арк.
Творчість Бернарда Шоу виявилася поза часом: п’єси користувалися великою популярністю за життя драматурга, не втратили вони своєї актуальності і в наші дні. Багато його творів знайшли нове життя в кінематографі.
Особисте життя
Особисте життя англійського драматурга склалося дуже вдало. Протягом 45 років він прожив душу зі своєю дружиною Шарлоттою Пейн-Таунзенд, з якою повінчався в 1898 році. Затьмарювало цей союз лише відсутність спільних дітей.
Шоу пережив свою вірну дружину на 7 років. Помер великий драматург 2 листопада 1950 року у віці 94 років.