Біографія Басманова Федора
Басманов Федір Олексійович (приблизно 1550-1571) – російський боярин, син Олексія Даниловича Басманова, опричник. Увійшов у історію як довірене обличчя і лідер російського царя Івана IV Грозного. Біографія Федора Олексійовича Басманова повна цікавих фактів і драматичних подій. Заступництво сильного і швидкого розправу царя викликало люту заздрість у вельмож, що у результаті стала причиною смерті молодого опричника.
Ранні роки
Точна дата народження Федора Басманова невідома, ймовірно, це був 1550 рік. Йому пощастило народитись у знатному боярському сімействі. Його батько, Олексій Данилович, був воєводою, правою рукою Івана IV Грозного.
За допомогою вірного соратника, яким був Басманов-старший, цареві вдалося сформувати на Русі опричнину – особливу державну територію з військом та державним апаратом.
Родина Басманових була обласкана увагою царя, і Федір зі своїм старшим братом Петром росли, ні в чому не знаючи потреби. У майбутньому хлопчикам судилося стати опричниками, і з ранніх років прищеплювали важливі якості: почуття відповідальності і беззастережну відданість царю.
Служба государю
Федір Басманов значився на царській службі з шести років: вже тоді його записали переписувачем Мещерського повіту. З раннього віку він всюди супроводжував царя, а ставши трохи старшим, брав участь у військових битвах.
Басманов, біографія якого тісно пов’язана з Іваном Грозним, зміг завоювати довіру царя і зробити блискучу кар’єру. Якщо коротко, після виявленої відваги в битві з татарами під Рязанню Федір Олексійович отримав почесну посаду кравчого. Відтепер він завідував царським столом, стежив за людьми, які приносили цареві їжу та напої. Незабаром Басманов отримав право засідати у Боярській думі.
В 1568 Федір Басманов був призначений воєводою і керував опричною раттю проти литовців у Вязьмі. Через рік командував військами опричників під Калугою. Зміг виявити себе досить грамотним воєводою та непоганим стратегом.
Особисте життя
Дружиною Федора Басманова була князівна Варвара Сіцька, племінниця покійної цариці Анастасії Романівни. У цьому шлюбі були народжені два хлопчики, Іван та Петро.
Зліснечі приписували молодому і красивому Федорові Басманову любовний зв’язок з Іваном Грозним, але жодних доказів цієї версії немає.
Царська опала
Як показує історія, долі «улюбленців» царя-тирана Івана Грозного складалися дуже сумно. Не став винятком і Федір Басманов.
У 1571 році вся родина Басманових впала в царську немилість. Причиною цього став донос, за яким Басманови планували зробити змову проти царя, саме підготувати перехід Новгорода і Пскова під владу польського короля Сигізмунда Августа.
З того часу ім’я Федора Басманова більше ніде не згадувалося. У боярських списках, починаючи з 1571, він вважався вибулим. У істориків є дві версії загибелі царського лідера. За однією з них, він був одразу обезголовлений разом зі своїм батьком, за іншою — засланий у Білоозеро, де помер від хвороб в одному із закритих монастирів.