Біографія Анненського
Інокентій Анненський (1855-1909 рр.) – один із найосвіченіших людей свого часу, прекрасний поет та драматург, відомий критик, талановитий перекладач та знавець історії російської мови та літератури. Біографія Анненського пов’язана з письменством ще з раннього віку, а його творчість стала передвісником символізму.
Походження
Анненський Інокентій Федорович народився Омську в 1855 року у ній важливого державного чиновника. В 1860 батько отримав нове призначення, і вся сім’я перебралася в Санкт-Петербург.
Освіта
Спочатку Анненський навчався у приватній школі (через слабкого здоров’я), потім у другій петербурзькій гімназії, потім знову у приватній школі. Вступити до університету йому допоміг його старший брат Микола Анненський, видатний енциклопедист, економіст, народник.
В 1875 він вступив на історико-філологічний факультет Петербурзького університету, а в 1879 з відзнакою його закінчив і зайнявся викладанням. Анненський працював як і державних, і у приватних школах. Зазвичай він або викладав російську словесність, або історію, або давні мови. Вже тоді всім було зрозуміло, що ця людина є великим шанувальником класицизму в чистому вигляді.
Пік викладацької кар’єри
Анненський встиг попрацювати вчителем російської мови, літератури, історії, стародавніх мов і в Санкт-Петербурзі, і в Москві, і в Києві, але в 1896 його призначили на посаду директора гімназії в Царському Селі. Учні любили його, хоч і вважали великим диваком, а ось начальство вважало його в 1906 зайво м’яким і звільнило. Анненський тяжко переживав звільнення, бо справді дуже любив свою роботу.
Творча діяльність
Після звільнення з гімназії Анненський працював окружним інспектором, але при цьому встигав робити переклади з давньогрецької та французької (переклав Євріпіда, Бодлера, Верлена, Рембо), випустив кілька збірок віршів, писав критичні статті. Творчість Анненського було високо оцінено його сучасниками, він вважався чи не найкращим перекладачем у Санкт-Петербурзі та знавцем російської словесності. Він був визнаним авторитетом у питаннях класицизму та класичної освіти.
Смерть
Анненський помер раптово від інфаркту 1909 року. Похований був у Царському Селі (зараз це місто Пушкін). Його син, теж відомий поет, зробив усе, щоб вірші батька та його драматичні твори були видані, також їм була видана перша коротка біографія Анненського І. Ф та біографія його брата Анненського Н. Ф.
Цікаві факти
Анненський був великим шанувальником давньогрецьких драматургів. У період свого керівництва гімназією в Царському Селі він зробив усе, щоб учні чудово володіли давньогрецькою мовою.
Цікаво, що близькі друзі Анненського довгий час нічого не знали про його п’єси, витримані в дусі Евріпіда, та про його вірші. Анненський приховував свій поетичний та драматургічний талант. За спогадами сучасників, він був досить скромною людиною. Тим часом Анненського вважали генієм багато визнаних класиків російської літератури. Його дуже любила Ганна Ахматова, ним захоплювався Пастернак.
Вірш Анненського «Дзвіночки» є першим футуристичним російським віршем. Вірш Анненського «Серед світів» (вважається одним із найкращих віршів у вітчизняній літературі) було покладено на музику, написану А. Вертинським.
Крім стародавніх мов і французької, Анненський знав ще німецьку та англійську. Він багато перекладав Ґете, Мюллера, Ґейне. З давньоримського (латині) їм було переведено праці Горація.