Біографія Андрєєва
Леонід Миколайович Андрєєв (1871-1919 рр.) – Відомий російський письменник, один з найяскравіших представників літератури Срібного віку. Для його творчості характерний своєрідний унікальний стиль, і навіть розкриття тим, куди тоді не прийнято було писати твори.
Дитинство і юність
Вивчаючи зміст короткої біографії Леоніда Андрєєва, слід знати, що він народився 1871 року в Орлі. Сім’я його була цілком заможна, і юнак здобув гарну освіту. Спочатку навчався в орловській класичній гімназії, потім вступив до Петербурзького університету. Вже тоді Андрєєв захоплювався літературою, був великим шанувальником творчості Шопенгауера.
Через деякий час помер батько, і матеріальне становище сім’ї похитнулося. Сам Андрєєв згадує, що в цей час він почав зловживати алкоголем, часом голодувати. Зрештою, його відрахували з університету, і він вступив на Юридичний факультет Московського університету.
У 1894 році Андрєєв намагався покінчити життя самогубством через нерозділене кохання. Після спроби суїциду його здоров’я сильно похитнулося, діагностували порок серця. Ця хвороба надалі стала причиною смерті письменника.
Молодий чоловік був змушений навчатися і працювати, тому що йому доводилося утримувати сім’ю: матір, братів та сестер, які переїхали до нього до Москви. Матеріальне становище знову погіршилося. У цей час він починає писати, та його розповіді не цікавили видавців, публікувати їх вони відмовлялися.
Зрілі роки
1897 року Андрєєв закінчив університет і зайнявся адвокатською практикою. У цей же час він зміг опублікувати своє перше оповідання, яке було відзначено самим М. Горьким, який запросив молодого письменника до книговидавничого товариства «Знання».
У 1902 року у житті письменника сталося відразу кілька знакових подій. По-перше, він одружився з онуковою племінницею Тараса Шевченка. По-друге, за допомогою М. Горького опублікував першу збірку своїх творів. По-третє, став «невиїзним», оскільки поліція небезпідставно передбачала, що він пов’язаний із революціонерами. Під час першої російської революції, в 1905 році, Андрєєв підтримував революціонерів, приховував у себе в будинку членів РСДРП, за що був арештований і посаджений до в’язниці, потім випущений під заставу, яку сплатив Сава Морозов.
З 1906 року письменник перебував на еміграції. Він жив якийсь час у Німеччині, потім на Капрі, на дачі у М. Горького. У цей час письменник розчаровується в ідеях революції та поступово відходить від усіх політичних справ. Він переїхав до Бельгії, а потім до Фінляндії. У 1909 році він здійснив велику подорож Африкою, почав писати драматичні, філософські твори. У цей час його твори виходили на батьківщині в альманаху «Шипшина».
Письменник та революція 1917 року
Лютневу революцію письменник зустрів із натхненням і навіть якийсь час очолював редакцію газети «Російська воля», а ось Жовтневу революцію Андрєєв не прийняв, більше того, всі твори тогочасного письменника були пройняті ненавистю до більшовизму.
Смерть
На батьківщину письменник так і не повернувся. Залишився у Фінляндії, де й помер від пороку серця у 1919 році.