Біографія Альберта Ліханова
Ліханов Альберт Анатолійович (1935) – російський письменник, журналіст, академік, почесний професор безлічі російських університетів. Громадський діяч, чия плідна робота удостоєна найпочеснішими нагородами. Альберт Ліханов, біографія якого дозволить дізнатися найважливіше з життя і творчості письменника, зміг продовжити традиції великих російських письменників-педагогів і благодійників.
Дитинство і юність
Альберт Ліханов народився 13 вересня 1935 року в сім’ї робітника-слюсаря та медичного лаборанта. Сім’я Ліханових лише здавалося б стандартним осередком радянського суспільства: предки Альберта по батьковій лінії належали до спадкового дворянського роду Санкт-Петербурзької губернії.
Незважаючи на те, що в СРСР панувала антирелігійна пропаганда, подружжя Ліханових таємно хрестило сина, давши йому друге православне ім’я – Гліб. Дитинство хлопчика припало на важкі воєнні роки. Батько одразу пішов на фронт, і мати, як могла, намагалася поставити сина на ноги.
У цей період великий вплив на Альберта вплинула його перша вчителька Аполінарія Миколаївна Тепляшина, яка показала приклад щирої любові до дітей та самовідданої роботи в такий непростий час.
Після закінчення школи Альберт Ліханов вирушив до Свердловська, де вступив на факультет журналістики Уральського державного університету.
Початок кар’єри
Після закінчення університету молодий фахівець повернувся до Кірова, де влаштувався у видавництво «Кіровської правди». Йому вдалося зробити непогану кар’єру: обійняв 1961 року посаду головного редактора газети «Комсомольське плем’я».
В 1964 Альберт Ліханов відправився в Західний Сибір, де протягом двох років працював власним кореспондентом газети «Комсомольська правда».
Потім перспективного журналіста запросили до Москви працювати в популярний журнал «Зміна». Загалом Ліханов пропрацював у цьому виданні 20 років, з яких 13 років обіймав посаду головного редактора.
Робота в молодіжному журналі подарувала Альберту Ліханову великий досвід спілкування з дітьми та підлітками, дозволила йому бути у гущі подій, «зсередини» дізнатися про нагальні проблеми молоді, їхні мрії та надії.
Літературна діяльність
Письменницький дебют Ліханова відбувся у 1962 році, коли було опубліковано його розповідь «Шагренева шкіра». Перший досвід виявився вдалим, і письменник-початківець продовжив роботу.
У період із 1967 по 1976 роки Ліхановим було написано такі значні твори, як «Чисті камінчики», «Лабіринт», «Обман», «Сонячне затемнення».
Центральною темою творів Ліханова стало становлення характеру підлітка, формування його світогляду, стосунки зі світом дорослих. Він багато писав для дітей і про дітей, намагаючись викликати інтерес суспільства до багатьох проблем підростаючого покоління. До таких творів відносяться «Зірки у вересні», «Теплий дощ», «Мій генерал», «Зламана лялька», «Хлопчик, якому не боляче», «Дівчинка, якій все одно» та інші.
Особливе місце у творчості Ліханова зайняла книга, присвячена сучасному вихованню, – «Драматична педагогіка: нариси конфліктних ситуацій», яка була перекладена багатьма мовами світу.
При вивченні короткої біографії Ліханова Альберта Анатолійовича варто відзначити його активну громадську діяльність на захист дітей. У 1987 році він організував Дитячий фонд з відділеннями у всіх регіонах СРСР, багато з яких працюють і досі. Саме Ліханов став ініціатором створення дитячих будинків за сімейним типом.
Особисте життя
Особисте життя Альберта Анатолійовича склалося дуже вдало. У 1959 році він зв’язав себе узами шлюбу з Лілією Олександрівною Зикиною, яка завжди і в усьому підтримувала свого чоловіка. У цьому шлюбі у них народився син Дмитро, за прикладом батька, який вибрав професію журналіста та письменника.
Незважаючи на солідний вік, Альберт Анатолійович Ліханов продовжує писати та вести активну громадську діяльність.