Біографія Аль-Біруні
Абу Рейхан аль-Біруні (973-1048) – перський мислитель, вчений, що володів енциклопедичними знаннями в багатьох наукових областях. Набув великої популярності як людина, яка володіла майже всіма науками свого часу, і як автор понад ста наукових праць з історії, астрономії, географії, математики, механіки, геології. Біографія Абу Рейхан аль-Біруні дозволить дізнатися найважливіше з життя і наукової діяльності видатного мислителя Середньовіччя.
Ранні роки
Абу Рейхан Мухаммед ібн Ахмед аль-Біруні народився 4 жовтня 973 року в місті Кят, розташованому в стародавній державі Хорезм. Про його батьків майже нічого не відомо. Згідно з «Енциклопедією ісламу», Біруні народився в іранській сім’ї, що належала колу ремісників. Сам учений писав, що не знав свого батька, ні діда.
Незважаючи на скромне походження, юнак зміг здобути пристойну освіту у математика та астронома ібн Іраку. Завдяки своєму наставнику аль-Біруні опанував основними науками свого часу: математикою, астрономією, філософією. Маючи живий розум і потяг до знань, Біруні надалі самостійно освоював інші науки.
Аль-Біруні, біографія якого стала уособленням великої любові до всього незвіданого, зміг оволодіти багатьма мовами. У дитинстві майбутній учений розмовляв хорезмською говіркою, але згодом вивчив арабську, перську, єврейську, сирійську, грецьку мови, а також санскрит.
Незважаючи на те, що Біруні знав багато мов, він писав лише двома мовами: арабською та перською. При цьому він завжди виділяв арабську мову, яку цінував за красу та мелодійність.
Життєвий шлях
За роки життя аль-Біруні встиг побувати на службі у представників усіх династій, які опинялися при владі. Йому довелося чимало подорожувати країнами та містами Сходу, і під час цих мандрів він зміг набути багато нових знань. Якщо коротко, він служив при дворі емірів Бухари, Табарістану, Гурганджі.
В 1017 Хорезм був завойований тюркським султаном Махмудом Газневі, і аль-Біруні перейшов на службу до нового правителя. Він брав участь у його походах до Індії, де прожив загалом кілька років.
Наукові праці
Найпершою науковою роботою аль-Біруні став твір «Хронологія, або пам’ятники минулих поколінь». Воно увібрало у собі всі відомі до XI століття системи календаря, які застосовувалися в різних народів світу. Крім того, аль-Біруні склав хронологічну таблицю всіх епох, починаючи з біблійних часів.
Головною монументальною працею аль-Біруні вважається «Трактат Масуда» — наукова робота з астрології та тригонометрії, в якій вчений розрахував діаметр планети, а також кут відхилення осі Землі (еклектики) щодо лінії екватора. Ця праця аль-Біруні назвала на честь свого покровителя.
Великий інтерес є і праця аль-Біруні, присвячена Індії. Під час перебування в цій країні вчений зібрав цінну інформацію про місцеву культуру, історію, традиції, релігійно-філософські системи. Довгий час «Індія, або Книга, що містить роз’яснення належних індійцям навчань, прийнятних розумом або відкиданих» аль-Біруні служила настільною книгою для мандрівників та істориків.
Наприкінці життя аль-Біруні склав своєрідний довідник своєї праці, який налічував 113 найменувань. Після цього вчений ще 12 років продовжував старанно працювати.
Особисте життя
Великий учений усі свої сили присвятив науці. Він ніколи не був одружений, не мав дітей.
Протягом усього життя аль-Біруні не переставав вчитися і навіть перед смертю хотів обговорити з друзями наукове питання, яке його цікавило — він не хотів йти з життя невігласом.
Помер Абу Рейхан аль-Біруні 9 грудня 1048 року. Його внесок у науку був воістину величезний, і в Середньовіччі не було вченого, який не знав, хто такий аль-Біруні, – на його працях виховалося не одне покоління мислителів.