Вчені Юлія Цезаря придумали календар, який називається юліанським. У той час вони думали, що земля робить повний оборот навколо сонця за 365 днів і 6 годин. Тому в їх календарі кожні 4 роки був високосний рік. Цей календар діяв майже в усьому світі до XVI століття.
У 1582 році Папа Римський Григорій ввів новий календар, який назвали Григоріанським. На той час з’ясували, що точний час повного обертання землі 365 день 5 годин 48 хвилин і 46 секунд. Відповідно юліанський календар відставав від сонця на деякий час.
Різниця між двома календарями була в кількості високосних років. Згідно юліанським календарем на кожні 400 років було 100 високосних. У Григорія розрахунки були складніше. На кожні 400 років припадало лише 97 високосних. Якщо рік кратний 100 ділився на 400, то він був високосним, якщо навпаки то немає. Тобто 1600 і 2000 було високосними, а 1700, 1800 і 1900 були звичайними.
За підрахунками Григорія різниця між Юліанським і його календарем становила 10 днів. І тому після введення Григоріанського календаря після 4 жовтня відразу йшло 15 число. У 1700, 1800 і 1900 року різниця між календарями збільшувалася на один день.