Психоаналіз – психологічна теорія, розроблена австрійським психоаналітиком Зигмундом Фрейдом. Сьогодні цим терміном також називають заснований на цій концепції метод лікування психічних розладів, який будується на аналізі пригнічених переживань.
Згідно з ученням Фрейда, поведінку людини визначають внутрішні неусвідомлені потяги. Все, що відбувається з ним у дорослому віці, бере коріння з дитинства. Під час усвідомлення потягів виникає психологічний опір. Воно проявляється у вигляді захисних механізмів. Несвідомі потяги витісняються, тому вони часто конфліктують з усвідомленим сприйняттям реальності. Це може привести до психо-емоційних порушень у вигляді неврозу, депресії і т.д. Звільнитися від несвідомого матеріалу можна тільки шляхом його усвідомлення.
Наприклад, у багатьох психологічних тестах є питання, що визначає бреше чи досліджуваний, який звучить так: «Ви коли-небудь відчували ненависть по відношенню до своєї матері?». У кожної людини виникав хоч раз в житті конфлікт з самим рідною людиною, після якого він міг відчувати це неприємне відчуття. Однак зізнатися собі в такому можуть не всі в силу виховання. Звідси опір, яке запускає захисні механізми, наприклад, заперечення: «Ні, я завжди відчував до своєї матері тільки позитивні почуття». Як наслідок, починається процес усвідомлення негативних емоцій на адресу батька, і виникає внутрішньоособистісний конфлікт, котрий або призводить до психо-емоційного порушення, або до звільнення людини від витісненої ненависті.