Ригідність
Поняття «ригідність» (не плутати з «фригідність») сьогодні широко використовується в медицині та психології. Саме слово знайоме не всім, але в житті практично кожен з нас хоча б раз стикався з його проявом у себе або оточуючих.
Ригідність в медицині – це неможливість абсолютного розслаблення, яке провокується скороченням м’язів і їх утриманням у такому стані протягом тривалого часу. При цьому людина відчуває себе як би скуто, а його м’язи стають «восковими» і чинять опір при спробі чинити будь-які рухи. Фізіологічна ригідність може визначатися при народженні, бути наслідком травм, отруєнь, виникати на тлі цілого ряду різних неврологічних хвороб або бути придбаної, наприклад, при тривалому знаходженні в стані напруженості і малої рухливості за кермом або перед монітором комп’ютера.
Психологічна ригідність – це нездатність змінювати намічений план, невміння людини підлаштовуватися під нові обставини і змінювати звички в умовах, коли зміни необхідні. Говорячи про психологічну ригідності, можна порівняти її з підозрілістю, і нерішучістю. Таку людину досить складно відвернути або переконати, так як він на довгий час зберігає свої емоційні реакції і установки, але при цьому неможливо змусити або підштовхнути до дій.
У психології виділяють кілька видів ригідності: Когнітивна – в цьому випадку людина не може прийняти в життя щось нове або перебудувати саму життя, якщо для цього необхідно змінити свою думку, принципи або звички. Наприклад, ригідністю свідомості обумовлена нездатність прийняти в своє коло спілкування людини іншої раси або нації, якщо є певні упередження щодо цього приводу. Мотиваційна – людина не здатна приймати нові мотиви дій, а також відмовлятися від сформованих потреб і методів їх задоволення. Іншими словами, причини, які підштовхують людину до дій завжди одні й ті ж. Нові йому прийняти досить складно. Афективна – людина не може емоційно правильно відгукуватися на певні події. Тобто подія змінилося, а реакція залишилася колишньою або принаймні одноманітною. При цьому ригідність не розглядається як окреме захворювання. Це всього лише симптом, який може супроводжувати багато захворювань.