Цей термін використовується в філології і має досить багато значень, які, по суті, означають одне і те ж. Білінгвізм – це володіння двома мовами. Я розповім лише про ту розшифровці поняття, яку чув сам під час свого навчання в університеті. Білінгвами ми називали людей, які володіли мовами приблизно на однаковому рівні.
Це люди, у яких мама з однієї країни, а батько з іншого. І в родині з дитиною розмовляють обома мовами. Або люди, які в ранньому віці переїхали за кордон, при цьому в родині говорять рідною, а по телевізору, в магазині, школі діти чують зовсім іншу мову.
Наприклад, особисто знаю дівчину, яка народилася і жила в Китаї, при цьому батьки у неї корейці. У підсумку вона ідеально володіє двома мовами.
Також сюди відносяться представники малих народів, або жителі країн з двома державними мовами. У Канаді багато спілкуються як на французькому, так і на англійській. Вірмени, узбеки, азербайджанці, які виросли в Росії, чудово розмовляють російською та рідною мовами.
Існує також таке поняття як інтерференція або змішання кодів. Люди несвідомо переключаються з однієї мови на іншу. Наприклад, в Приморському краї багато представників корейської діаспори, у яких абсолютно свою особливу мову, корі мар, заснований на корейському. Часто в розмові з ними можна почути початок пропозиції російською, а закінчення на діалекті. При цьому вони говорять, що навіть не помітили, як перейшли на іншу мову.
Існують дослідження, які говорять що діти-білінгви відстають у розвитку від однолітків і погано навчаються. З власного досвіду скажу лише що це брехня. Такі люди часто стають прекрасними філологами, перекладачами, журналістами.