Вищезазначене поняття досить часто можна зустріти в нашому повсякденному житті. Я, наприклад, останній раз проходив дану процедуру коли реєструвався в сервісі «Яндекс.Деньги». Мені довелося верифікувати свою особистість, тобто підтвердити, що я реальна людина, а не робот або шахрай, який створює купу акаунтів для своїх злодіянь. Для цього я надав свої паспортні дані і система дозволила мені відправляти і приймати платежі.
Частіше за все ви зіткнетеся з цим поняттям саме при підтвердженні своїх особистих даних – паспорта, номера картки, телефону. Але давайте трохи заглибимося в тему і дізнаємося, де ще використовується термін.
Вікіпедія дає безліч визначень поняття «верифікація», наприклад, відповідність кінцевого продукту еталону. Іншими словами, перевірка виробництва на правильність. Моя дружина працює на фармацевтичному заводі в відділі контролю та якості. Її робота полягає в тому, що вона перевіряє готові ліки на придатність, щось там хімічити (вибачте, я повний нуль в цьому предметі), порівнює показники з еталонними і допускає (чи ні) кінцевий продукт до лікарень і аптек. Все це і є процедура верифікації.
А ось коли продукт доходить до замовника (не покупці) і він перевіряє його на якість вже на свій розсуд і своїм нормам, то процес називається «валідація». Але це вже зовсім інша історія …