У побут громадян наручний годинник увійшли в період після першої світової війни. На світ вони з’явилися завдяки військовим людям. Одна з компаній годинникової індустрії, в 1880 отримала замовлення виконати 2000 годин для офіцерів імператорського флоту. До 30-х років, присутність на руці наручного годинника була ознакою поганого тону. Особливо це стосувалося радянських дам. Тому годинникарі придумали годинник, який мав відкритий циферблат і мав вигляд, що нагадує браслет. Так, з’явився жіночий наручний годинник. Після такого перевороту у світі годинника, їх почали сприймати як прикраси.

40-60-ті роки, вважаються ерою механічних годинників. У цей час стали з’являтися годинники, які мали тонкі розміри. Вони були легкими та досить точними. Експериментували над годинником тепер постійно і скільки завгодно. Вигадували різні форми циферблату. Робили браслети унікальними та неповторними різних форм та розмірів. Такі прагнення призвели до того, що 1969 року японська фірма Seiko випустила кварцовий годинник, який перевернув з ніг на голову весь світ. У 70-80-ті роки, точний і дешевий кварцовий годинник був затребуваний практично всіма.

У наші дні годинник також зазнає деяких змін. Ціни зростають, так як все більш модним стає носити годинник з дорогоцінних металів і з використанням дорогоцінного каміння. Модернізація ремінців, яка проводиться останнім часом, дозволяє носити годинник не тільки на зап’ясті, а й на плечі, животі і навіть на голові. Немає межі досконалості.