Сьогун – слово китайського походження «« цзянцзюнь », що складається з декількох частин і позначає« тримати в руках, керувати »і« військо, армія ». Об’єднавши обидва ці значення виходить «полководець, командувач».
В історії Японії сегуни – це люди, які управляли Японією великий проміжок часу з тисячу сто дев’яносто два до 1868 року. Правління сьогуна називалося «бакуфу», а державний лад, при якому управління належало сегуну називалося сегунат.
У більш пізній час сьогун – це не тільки титул командира або полководця, який стояв на чолі якихось військ або цілої армії, але і скорочення від іншого титулу – сейі – тайсегун. Спочатку такий титул позначав полководця, який командував відразу трьома арміями, кожна з яких при цьому керувалася простим сьогуном.
Згодом під сьогуном розумівся будь-який командир, який очолював самостійно діючу армію.