Другий закон Ньютона – диференційний закон механічного руху, що описує залежність прискорення тіла від рівнодіюча всіх прикладених до тіла сил і маси тіла.
Об’єктом, про який йде мова в другому законі Ньютона, є матеріальна точка, яка має невід’ємним властивістю – інертністю, величина якої характеризується масою. У класичній (ньютонівської) механіки маса матеріальної точки покладається постійною в часі і не залежить від будь-яких особливостей її руху і взаємодії з іншими тілами.
Другий закон Ньютона в його найбільш поширеною формулюванні стверджує: в інерційних системах прискорення, що купується матеріальною точкою, прямо пропорційно викликає його силі, збігається з нею за напрямком і обернено пропорційно масі матеріальної точки.
Другий закон Ньютона справедливий тільки для швидкостей, багато менших швидкості світла, і в інерційних системах відліку.