Біографія Юрія Гагаріна
Юрій Олексійович Гагарін (1934-1968 рр.) – Російський льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу, перша людина у світі, що побував у космосі. День першого польоту Гагаріна до космосу – 12 квітня – став святом Днем космонавтики. На його честь названо багато населених пунктів, вулиць та проспектів.
Дитинство та освіта
Гагарін Юрій Олексійович народився 9 березня 1934 року у селі Клушине Смоленської області. У 1941 році майбутній космонавт пішов до школи, проте через німецьку окупацію навчання довелося перервати до 1943 року.
1945 року родина Гагаріна переїхала до міста Гжатськ. Закінчивши у 1949 році шостий клас, Юрій Олексійович вступив до Люберецького ремісничого училища, одночасно навчався у школі робітничої молоді. З 1951 року Гагарін навчається на ливарному відділенні Саратовського індустріального технікуму.
Початок льотної служби
З 1954 року Юрій Олексійович починає займатися у Саратовському аероклубі. У 1955 році він здійснив свій перший політ літаком Як-18.
У 1955 році Гагаріна на заклик направили в Оренбурзьке авіаційне училище. Викладачем Юрія Олексійовича був відомий інструктор Я. Ш. Акбулатов. У 1957 році Гагарін вступив на службу до винищувальної авіаційної дивізії у селищі Луостарі Мурманської області.
Підготовка до польоту у космос
Дізнавшись про відбір космонавтів до першого польоту на кораблі Схід-1, Гагарін подає рапорт на зарахування його до групи кандидатів. У березні 1960 року, після проходження двох медкомісій, Юрія Олексійовича визнають придатним для польотів у космос. У процесі підготовки з кандидатами працювали найкращі інструктори (М. Каманін, М. Галлай та ін.).
Під час закритого засідання Державної комісії було затверджено кандидатуру Юрія Гагаріна, біографія та результати якого оптимально відповідали потрібним вимогам. Дублером Юрія Олексійовича призначили Германа Титова.
Політ в космос. “Місія миру”
12 квітня 1961 року корабель «Схід» з Гагаріним на борту вийшов у космос і зробив оберт навколо Землі. Одразу після польоту Гагаріна підвищили у званні до майора. Космонавту організували пишну зустріч у Москві. Під час мітингу на Червоній площі Хрущов повідомив про присвоєння Юрію Олексійовичу звань Герой Радянського Союзу та «Льотчик-космонавт СРСР».
Брежнєв вручив Гагаріну орден Леніна та «Золоту Зірку».
Після польоту Гагарін здійснив кілька поїздок, так звану, «Місію миру», по різних країнах (Чехословаччина, Болгарія, Фінляндія, Англія, Польща, Бразилія, Куба, Ісландія, Угорщина, Індія, Афганістан та ін.). Космонавт зустрівся з Єлизаветою II, Гарольдом Макмілланом, Абдель Хакім Амерою, Гамаль Абдель Насер.
Останніми роками
З 1961 до 1968 року Гагарін навчався у Військово-повітряній академії ім. Жуковського. Після закінчення навчального закладу він отримав кваліфікацію «льотчик-інженер-космонавт».
З 1964 Гагаріна призначають начальником Центру підготовки космонавтів, він виконує обов’язки депутата Верховної Ради СРСР.
1966 року космонавта Гагаріна обрали Почесним членом Міжнародної академії астронавтики.
Незважаючи на тривалу перерву у льотній практиці, Юрій Олексійович прагнув відновити свою кваліфікацію льотчика-винищувача. Трагічним моментом короткої біографії Гагаріна стала його смерть. 27 березня 1968 року під час тренувального польоту великий космонавт розбився літаком УТІ МіГ-15. На борту повітряного судна також був полковник Володимир Серьогін. Тіла льотчиків були кремовані.
Цікаві факти
Батьки Гагаріна були селянами. Батько теслею, а мати працювала на молочно-товарній фермі.
Дружина Гагаріна, Валентина Горячова, була співробітницею медичного управління при Центрі управління польотами. Вони одружилися 1957 року.
За 1 годину 48 хвилин польоту на кораблі Схід Гагарін облетів Землю, приземлившись у селі Саратовської області.
Незважаючи на насичене суспільне життя, Гагарін знаходив час на особисте життя та захоплення. Юрій Олексійович колекціонував кактуси та любив кататися на водних лижах.
Незабаром після польоту Гагарін написав документальне оповідання для дітей – «Бачу Землю…».