Яків Вілімович Брюс (1669-1735 рр.) – граф, представник шотландської аристократії, учений, генерал-фельдмаршал, державний і військовий діяч, сподвижник Петра I. Керівник першого в Росії артилерійського, інженерного та морського училища. Яків Брюс, біографія якого повна цікавих фактів, мав славу мага, чаклуна і першого російського масону. У статті зібрані найважливіші та цікаві факти з життя Якова Брюса, які будуть корисні для дітей середнього та старшого шкільного віку.
Ранні роки
Джеймс Деніел Брюс (назва при народженні) народився 1 (11) травня 1669 року в Москві в знатному шотландському сімействі. Свого часу його батько, шотландський полковник, у жилах якого текла королівська кров, був змушений залишити батьківщину після англійської революції. Притулок він знайшов у Росії, де надалі стали жити всі його нащадки. Влаштувавшись у новій країні, шотландський аристократ дав своїм синам російські імена: Яків і Роман.
Яків отримав чудову на той час освіту. З юних років він виявив схильність до математики та природничих наук, досконало опанував декількома мовами. Пристрасть до наук Брюс проніс через роки, присвятивши їм все життя.
У віці 14 років Яків, як і всі нащадки знатних сімейств, був записаний разом зі своїм братом у царські потішні війська при Петра 1.
Дружба з Петром
Наприкінці 1680-х років у Москві панувала украй напружена обстановка: між Петром та його сестрою Софією йшла запекла боротьба за російський трон. Петро був змушений покинути столицю і переїхати до Троїце-Сергієвої лаври. Брюс одразу пішов за ним. Так між Яковом і Петром почалася міцна дружба, яка тривала довгі роки.
Через деякий час Брюс, за прикладом свого батька та діда, став військовим. Разом з царем Петром він брав участь у військових походах на Крим та Азов, за що був нагороджений високим чином, великою сумою грошей та маєтками.
Подорож по Європі
Брюс у складі Великого посольства супроводжував Петра в його подорожі Європою в 1697 р. Прекрасно освічений Яків Брюс, який вільно читав і писав восьми мовами, за кордоном виступав у ролі наукового консультанта царя.
У Європі Яків як виконував різні доручення Петра I, але й приділяв багато часу вивченню різних наук під керівництвом учених. Збереглися відомості, що у Лондоні він зустрічався з Ісааком Ньютоном.
Брюс ретельно оглядав майстерні та інші технічні заклади, а результати оглядів конспектував. За дорученням Петра він також займався перекладом різних заморських книг. Те, що зробив Брюс під час подорожі Європою, надалі позначилося на розвитку Росії.
Наукова діяльність
По поверненні до Москви Яків Брюс за дорученням царя взявся реалізовувати план реформування системи освіти та науки в Росії. Він взяв участь у проектуванні та створенні навігаційної та математичної шкіл у Москві, а також організації першої в Росії астрономічної обсерваторії.
З 1706 Брюс, отримавши у своє відання Московську цивільну друкарню, завідував російським друкарством. Найбільш знаменитим виданням цієї друкарні став так званий календар Брюсов. Називався він тому, що у всіх книгах, виданих у роки у Москві, стояла відмітка у тому, що вони надруковані під наглядом Брюса.
При вивченні біографії Брюса Якова, варто зазначити, що він вніс великий вклад у науку в Росії. Він склав російсько-голландський та голландсько-російський словники, перший російський підручник з геометрії, склав «Карту земель від Москви до Малої Азії». Брюс самостійно виготовляв різні наукові інструменти та прилади, які були довгий час дуже популярні в інших вчених.
У період війни зі шведами Брюс зміг розробити скорострільні гармати та потужний порох, нові види картечі та бомб. Саме він вважається одним із основних творців російської артилерії, видатним ученим-артилеристом.
Яків Брюс був одним з найосвіченіших людей Росії, який зміг досягти великих висот у науках завдяки своїй любові до освіти. Не дивно, що він мав славу мага та чаклуна у малоосвічених людей.
Помер Яків Брюс 19 (30) квітня 1735 року у Москві. Він не мав дітей, і всю свою наукову спадщину і величезну бібліотеку він заповідав Кунсткамері Академії наук.