Володимир Володимирович Кличко (1976) – професійний боксер, народився 25 березня 1976 року у казахстанському місті Семипалатинськ у сім’ї військового. Має псевдонім «Стілхаммер Лікар». Фізичні показники спортсмена: зріст 198 см, вага 110 кг, розмах рук – 206 см. У поєдинках Володимир виступає у важкій ваговій категорії. За спортивну біографію Володимира Кличка із 51 бою 48 було виграно. Причому у 43 поєдинках боксер переміг нокаутом.
Будучи спокійною, тихою дитиною, згодом Володимир виявив цілеспрямований, сильний характер у боксерських боях. Об’їздивши більшу частину СРСР, родина Кличків у 1985 році переїхала нарешті в Україну. Володимир навчався у Броварському училищі олімпійського резерву, яке закінчив у 1992 році. Потім спортсмен вступив до Переяслав-Хмельницького педагогічного інституту. У 2001 році Володимир захистив дисертацію у Національному університеті фізичного виховання та спорту міста Києва, став кандидатом наук у галузі спорту.
Перше звання чемпіона було завойовано спортсменом у європейських змаганнях серед юніорів. Тоді Володимиру було 17 років. Титул чемпіона України було присуджено боксеру п’ять разів. Крім того, спортсмен став переможцем Всесвітніх ігор військовослужбовців, у 1996 році посів друге місце на чемпіонаті Європи у своїй ваговій категорії. Проте найбільшим здобутком у аматорській кар’єрі Володимира є перемога на олімпійських іграх в Атланті.
Професійно боксом Володимир Кличко зайнявся 1996 року, одночасно з братом Віталієм. Завдяки ефектному виступу на Олімпіаді Володимира Кличка разом із братом почали запрошувати різні клуби. Восени 1996 року прийняли запрошення від клубу «Universum Box-Primition», де тренером спортсменів став Фріц Здунек.
1999 року Володимир вперше виступив проти найсильнішого супротивника Акселя Шульца за свою професійну кар’єру, вигравши нокаутом. Цього ж року Кличко провів бій із Філом Джексоном, також нокаутувавши супротивника. У 2000 році Володимир виграв поєдинки у Девіда Бостіса, Монте Баррета, Кріса Берда (який, до речі, переміг брата Володимира – Віталія Кличка).
2001 року Володимир Кличко нокаутував Дерріка Джефферсона, Чарльза Шаффорда. У 2002 – Рея Мерсера, Джаміля Макклайна, у 2003 – Денелла Ніколсона. У 2003 році програв бій Коррі Сандерсу, а в 2004 році Володимир був нокаутований Леймоном Брюстером. Крім того в 2004 році Кличко технічно переміг Деварілла Вільямсона, в 2005 нокаутував Елісео Кастільо, переміг Семюеля Пітера. У 2006 Володимир виграв поєдинки у Кріса Берда, Келвіна Брока, у 2007 – Рея Остіна, Леймона Брюстера. У 2008 році Кличко у бою за звання абсолютного чемпіона світу переміг Султана Ібрагімова.
У біографії Володимира Кличка було здобуто безліч високих спортивних титулів. Серед них звання інтерконтинентального чемпіона за версією WBC (1998, 2000), за версією WBA (1999-2000, 2003 року), за версією WBC (2000-2003). Володимир є чемпіоном Європи (1999), чемпіоном світу за версією IBF / IBO (2006 рік). Також спортсмен володіє декількома орденами та нагородами. Серед них орден “За мужність”, який був вручений спортсмену за перемогу на олімпійських іграх в Атланті у 1996 році.