Біографія Тетяни Дороніної
Тетяна Василівна Дороніна (1933) – народна артистка СРСР, актриса театру та кіно, керівник МХАТ ім. Горького.
Народилася Тетяна у Ленінграді 12 вересня 1933 року. Після початку війни переїхала разом із сім’єю до міста Данила, Ярославська область. Саме там пройшло дитинство у біографії Тетяни Дороніної. Тут же Тетяна пішла вчитися до школи. Потім сім’я повернулася до Ленінграда, де дівчинка продовжила навчання. Ще у школі вона захопилася театром. Так хотіла грати на сцені, що у восьмому класі потай від рідних поїхала складати іспити до московської школи-студії МХАТ. Дивно, але вже тоді вона пройшла конкурс, але не була ухвалена через юний вік.
Закінчивши школу, знову твердо вирішила йти вчитися до театрального. А щоб не помилитися, склала іспити відразу до всіх навчальних закладів: студію МХАТ, Щепкінське та Щукінське училища, ГІТІС. І пройшла одразу скрізь! Але як і раніше, обрала студію МХАТ. З того часу в біографії Дороніна почалося навчання на курсі Павла Массальського – одного з найсильніших педагогів. Першу роль у кіно Тетяна зіграла у 1955 році (Зоя у фільмі «Перший ешелон», разом із О.Єфремовим, О.Кожевніковим).
Того ж таки 1955 року Тетяна вперше вийшла заміж – за актора Олега Басилашвілі. Після закінчення навчання Дороніна вирушила за чоловіком до Сталінграда, де вони грали в драматичному театрі. Але перспективи були не райдужні, тому пара повернулася до Ленінграда. Там стали працювати у Ленкомі, а невдовзі – у Великому драматичному театрі. Запросили туди Тетяну, а вона зуміла вмовити режисера взяти й чоловіка. Дивовижно зігравши у виставі «Варвари», Дороніна стала дуже популярною актрисою, коханою у глядача.
Проживши 8 років із чоловіком, Тетяна запропонувала Басилашвілі розлучитися. Другим чоловіком (цивільним) у біографії Дороніної став критик Анатолій Юфіт. Він був професором, завідувачем кафедри у театральному інституті Ленінграда. З ним Тетяна прожила три роки.
Будучи вже відомою актрисою театру, Дороніна знову почала зніматися в кіно. Вона чудово зіграла безліч ролей. Наприклад, у фільмах: «Старша сестра», «Три тополі на Плющівці».
Завдяки повній самовіддачі та невичерпному таланту в біографії Дороніної вже тоді двічі було отримано звання найкращої актриси.
У 1966 році доля пов’язала любов’ю Тетяну та Едварда Радзінського. Разом із Дороніною він того ж року переїхав до Москви. Там акторка почала грати на сцені Московського Художнього театру. Потім на пробах до фільму «Ще раз про кохання», де Дороніна грала головну роль, вона познайомилася зі своїм четвертим чоловіком – Борисом Хімічовим.
1977 року в біографії Тетяни Дороніної знову відбулися зміни. Вона залишила МХАТ, почала грати в театрі імені Маяковського. Там в одній із постановок акторка знову зустрілася із Борисом Хімічовим. Через кілька років сімейного життя Дороніна після чергової спільної вистави повідомила Хімічову, що виходить заміж. Новим чоловіком зірки став Роберт Тохненко. У відносинах із п’ятим чоловіком, як і раніше, домінувала Тетяна.
У 1983 році Дороніна повернулася до МХАТу. Після конфліктної ситуації 1987 року Дороніна досі працює керівником МХАТу ім. Горького. Окрім художнього керівництва займається режисурою, а також продовжує грати.