Сергій Володимирович Михалков (1913–2009 рр.) – письменник, поет, драматург, голова Спілки письменників Росії, автор гімнів СРСР та Російської Федерації, політичний діяч. Відомий завдяки своїм віршам для дітей, на яких виховувалась вся країна.
Дитинство
Сергій Михалков народився 13 березня 1913 року у Москві. Його сім’я мала дворянське коріння. Крім Сергія у сім’ї виховувалися ще двоє хлопчиків: Михайло, Олександр. Писати вірші Сергій почав ще у дитинстві. А його рання творчість була високо оцінена поетом А. Безименським. Потім Сергій разом із батьками переселився до Ставропольського краю. Саме там у 1928 році вперше було опубліковано вірш Сергія Михалкова.
Початок кар’єри
Закінчивши школу, молодий поет повернувся до столиці. Він працював у кількох місцях, поки нарешті не став співробітником газети «Известия», нехай навіть позаштатним. У біографії Сергія Михалкова важливо помітити, що тоді його вірші друкувалися в найвідоміших газетах і журналах країни. Наприклад, в “Вогнику”, “Правді”, “Комсомольській правді”, “Известиях” і т.д. Проте після друку поеми «Дядько Степ» ще більше прославився. У 1935 р. (рік виходу поеми) Михалков розпочинає навчання у Літературному інституті. А вже 1937 року він входить до «Спілки письменників СРСР». Буквально за кілька років поет Сергій Міхалков став відомим у всьому Союзі.
У короткій біографії Михалкова варто обов’язково згадати отримання Сергієм Володимировичем в 1939 року вищої нагороди СРСР – ордена Леніна.
Воєнний час
Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Сергій працював військовим кореспондентом. Розробив сценарій фільму «Фронтові подруги» (за який одержав Державну премію), «Бій під Соколом». Після закінчення війни змінив напрямок творчості. З’явилися відомі вірші дітей Сергія Михалкова. Також він створював дитячі п’єси, писав сценарії до мультфільмів. Тоді ж Михалков працював над сценарієм фільму, який став дуже відомим, «Три плюс два» та фільму «Велика космічна подорож». У 1944 році після рішення уряду змінити гімн, Михалков став одним із авторів тексту нової версії. Друга редакція тексту гімну вийшла з-під пера Михалкова у 1977 році. Третя – 2001 р. (вже гімну Російської Федерації).
У 1962 р. з його ініціативи (був одним із авторів та організаторів) почав виходити кіножурнал «Фітіль».
Політична діяльність
Згодом Михалков просувався кар’єрними сходами. Він став секретарем Спілки письменників, і навіть секретарем СП РРФСР (пізніше – головою). Проявив себе як політичний діяч, будучи депутатом Верховної Ради. Багато критиків стверджують, що вірші Сергія Міхалкова та його діяльність були догоджанням, лукавством. Він взяв участь у гоніннях дисидентів, істинно вважаючи, що цей процес є виправданим. Пізніше став одним із членів комісії з питань Державної премії. Починаючи з 1992 року, був одним із голів Товариства письменницьких спілок. Твори Сергія Михалкова були настільки популярними, що до 2008 року за загальним підрахунком їх тираж становив 300 млн. У 2008 році за видатні літературні заслуги був нагороджений орденом Святого апостола Андрія Первозванного
Особисте життя
Письменник та поет був двічі одружений. Першою дружиною Сергія Міхалкова була Наталія Кончаловська. Із нею Сергій прожив 53 роки. Лише через дев’ять років після її смерті одружився ще раз, з Юлією Суботіною. Діти Сергія Міхалкова від першого шлюбу: відомі кінорежисери Микита Міхалков, Андрій Міхалков-Кончаловський.
Сергій Міхалков помер 27 серпня 2009 року.