Біографія Роджер Бекон
Роджер Бекон (близько 1214-1292) – англійський і природознавець, монах-францисканець. Професор богослов’я в Оксфорді, який мав глибокі знання в математиці, фізиці та хімії. Роджер Бекон, біографія якого стала символом передової думки, одним з перших піддав критиці схоластику, закликаючи освічені уми до досвідченого вивчення природи.
Ранні роки
Точна дата народження філософа невідома, ймовірно, це був 1214 рік. Народився Бекон в англійському селі Ілчестер, графство Сомерсет.
Родина Роджера була заможною і змогла забезпечити спадкоємцю гідну на той час освіту. Так, у дитячі роки він вдома старанно вивчав арифметику, геометрію, астрономію. Хлопчик був добре знайомий із творами античних авторів, займався музикою.
У віці 13 років Роджера віддали на навчання в Оксфордський університет, де він мав провести найближчі 8 років. Після закінчення навчання Бекон отримав вчений ступінь мистецтва.
Пошук життєвого шляху
У 1240-х роках Роджер Бекон викладав у Паризькому університеті, читаючи лекції про праці давньогрецького філософа Арістотеля. За час свого перебування у Франції він встиг отримати ступінь доктора філософії, і заслужити почесний титул “doctor mirabilis” – “дивовижний, чудовий лікар”.
При вивченні короткої біографії Бекона Роджера варто відзначити, що він набув великої популярності серед освічених парижан завдяки своїм сміливим суперечкам зі схоластами – філософами-богословами, чиї переконання були засновані не на наукових пізнаннях, а на церковних догмах.
В 1250 Бекон повернувся в Оксфорд, де став викладати в університеті. У цей період він вступив у францисканський орден. Незважаючи на те, що Бекона підозрювали в заняттях чорною магією та відмові від Католицької церкви, слава про нього швидко поширювалася в окрузі.
Філософські праці
У 1257 році лекції Бекона в Оксфорді опинилися під забороною, а сам філософ отримав наказ терміново залишити місто і перебратися до францисканського монастиря в Парижі.
Цікавим фактом з життя Бекона є те, що саме під час свого вимушеного ув’язнення він написав найважливіші філософські роботи: «Велика праця» (Opus majus), «Менша праця» (Opus minus; доповнення до «Великого») та «Третя праця» (Opus tertium; стислий виклад ідей «Великого»).
Він отримав можливість опублікувати їх лише завдяки заступництву папи Климента IV.
Як особливий додаток до «Великої праці» та «Меншої праці» Бекон написав трактат De multiplicatione specierum, в якому відбив свої натурфілософські погляди. Однак смерть папи Климента IV в 1267 не дала здійснитися планам філософа.
У 1268 Роджеру Бекону дозволили повернутися в Оксфорд, де знову продовжив займатися науками. Особливою повагою у Бекона користувалася математика. Він вважав її найбільш достовірною і безперечною наукою, з допомогою якої можна перевіряти дані всіх інших дисциплін. Крім того, він стверджував, що математика є найлегшою з наук і доступна кожному.
У цей період Роджер Бекон закінчив роботу над двома трактатами: Communia mathematica (твір з математики) та Communia naturalium (твір з фізики).
Роджер Бекон жив у часи, коли у Європі всім заправляла релігія. Однак він не боявся різко критикувати невігластво та порочність духовенства, яке душило науку на корені і не давало суспільству розвиватися. Бекон відкрито виступав проти схоластики і невтішно відгукувався про популярні авторитети сучасності (Фома Аквінський, Альберт Великий).
В результаті Бекон був звинувачений в брехні і в 1278 був ув’язнений на 12 років. Опинившись на свободі, філософ почав працювати над твором Compendium studii theologiae. Ця праця так і не була закінчена і до сьогодні дійшла лише у уривках.
Особисте життя
Судячи з історії життя Роджера Бекона, його набагато більше цікавила наука, ніж особисте життя. Вчений ніколи не був одруженим, не мав дітей. Усі свої сили він спрямовував на наукову діяльність.
Помер Роджер Бекон у 1292 році в Оксфорді.