Біографія Ніколає Чаушеску
Ніколає Чаушеску (1918–1989) — румунський державний та партійний діяч, який упродовж усієї кар’єри обіймав високі посади в партії та уряді країни. Президент Соціалістичної Республіки Румунія від 1974 року. Біографія Чаушеску стала уособленням диктатури та авторитарної манери правління в її чистому вигляді.
Ранні роки
Ніколає Чаушеску народився 26 січня 1918 року в невеликому румунському селі Скорничешті в бідній селянській родині, ставши третьою дитиною з десяти дітей.
У віці 7 років Миколі відправили вчитися до сільської школи, яку він закінчив через 4 роки. 11-річний хлопчик переїхав до старшої сестри до Бухареста, де влаштувався працювати підмайстром на завод. Одночасно він навчався шевському ремеслу. Його наставником виявився активний член Румунської комуністичної партії, який зайнявся політичною освітою юнака.
Партійна діяльність
У 1933 році Чаушеску вступив до Комуністичного союзу молоді (КСМ) Румунії. У тому ж році він взяв участь у незаконному робітничому русі, за що був арештований та посаджений до в’язниці. Надалі він неодноразово піддавався арештам, закріпивши у себе репутацію активного пропагандистського працівника, комуніста і антифашиста.
Під час ув’язнення Чаушеску познайомився і завів дружбу з багатьма відомими партійними лідерами. Для політичних ув’язнених умови у в’язниці були особливо тяжкі. Ніколає неодноразово зазнавав жорстоких тортур, після яких почав заїкатися. Однак це лише зміцнило його бажання стояти на боці комунізму.
Усю Другу світову війну Чаушеску провів у в’язницях та концтаборах. Ситуація змінилася після відставки уряду Іона Антонеску. Нове румунське керівництво, орієнтоване на військовий союз із СРСР, припинило репресії проти комуністів та дозволило діяльність РКП.
Політична кар’єра
Коли Комуністична партія Румунії вийшла з підпілля, Чаушеску як її активний діяч отримав місце в новому уряді. Завдяки тюремним знайомствам із лідерами партії він став швидко просуватися кар’єрними сходами.
У 1954 році Ніколає Чаушеску став секретарем ЦК, а в 1955 – членом Політбюро ЦК РРП, і вже до середини 1950-х років він набув великого впливу в Румунії.
В 1965 Ніколає Чаушеску був одноголосно обраний першим секретарем ЦК РРП. Він одразу розпочав кампанію для створення позитивного образу нового румунського лідера серед населення. Якщо коротко, на початку свого правління Чаушеску проводив незалежну зовнішню політику, робив гучні заяви про будівництво розвиненої держави.
У грудні 1967 року Чаушеску заступив посаду голови Держради. Зайнявши одночасно дві вищі посади, державну і партійну, він сконцентрував всю владу в державі у своїх руках. 29 березня 1974 року Чаушеску був обраний на президентську посаду, яку він обіймав протягом 15 років.
У короткій біографії Миколі Чаушеску важливо відзначити тиранічний характер його політики. На початку 1970-х Чаушеску відмовився від ліберального курсу і став проводити набагато жорсткішу політику щодо інакодумців. У цьому йому допомагав Секурітате – Департамент державної безпеки, якому Чаушеску значно розширив повноваження.
Президент Румунії перетворився на жорсткого диктатора, який своїми реформами регулярно порушував права людини. У країні періодично спалахували бунти, та їх швидко гасила таємна поліція. Лише 1989 року громадяни Румунії змогли організувати масове повстання у Бухаресті, яке призвело до повалення тирана та його загибелі.
Особисте життя
Чаушеску тільки один раз перебував у шлюбі. Обранкою диктатора стала комуністка Олена Петреску, з якою він створив сім’ю у 1946 році. Олена народила чоловікові трьох дітей, чиї долі служилися дуже вдало.
25 грудня 1989 року Миколу Чаушеску та його дружину Олену згідно з рішенням трибуналу було покарано публічною карою і розстріляно. Суспільство Румунії з полегшенням зустріло звістку про смерть диктатора.